У Могилянці знайшли старовинний любовний лист. Що в ньому?

Могилянка і лист Копирайт изображения Укрінформ / Facebook Андрія Мелешевича

Під час ремонту одного з корпусів "Києво-Могилянської академії" будівельники знайшли старовинну любовну записку з відсилкою до опери початку ХІХ ст.

Про це написав у Facebook президент університету Андрій Мелешевич.

Зокрема, в листі одним почерком написані заклики "прийти", а іншим - ймовірна відповідь про "монашеський чин".

Знахідки під час ремонту

Староакадемічний корпус Могилянки Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Староакадемічний корпус "Могилянки"

Професор Мелешевич написав, що знахідка сталася під час ремонту Староакадемічного корпусу, який було побудовано у XVIII ст.

"У дуже несподіваних локаціях будівлі знаходимо багато цікавих речей XVIII-ХІХ ст. століть для нашого музею. Наприклад, минулого року знайшли револьвер. Зараз багато чого іншого", - написав Андрій Мелешевич.

"А ось, наприклад, любовна записка. Допоможіть її розшифрувати!" - звернувся він і додав фото листа, де можна розібрати написи старовинною російською: "Приди в чертог ко мне златой" і "Невесту милую найдёшь".

"Дніпровська русалка"

Лист Копирайт изображения Facebook Андрія Мелешевича
Image caption Отак виглядає лист, якому, ймовірно, під двісті років

У коментарях встановили, що насправді згаданий напис є уривком арії Лести з російського перекладу опери "Діва Дунаю" австрійського композитора Фердінанда Кауера.

Його в 1803 році зробив російський перекладач Микола Краснопольський, з подачі якого "діва" стала не дунайською, а дніпровською ("Леста. Днепровская русалка").

Сюжет опери розповідає про кохання між простою дівчиною Лестою, яка стала русалкою, та князя Видостана.

У листі, виявленому в Могилянці, судячи з усього, подано такий уривок:

"Приди в чертог ко мне златой,

приди, о князь ты мой драгой!

Там всё приятство соберешь,

невесту милую найдёшь.

Познай, сколь я тебя люблю

и нежным чувствием горю".

"На зворотній стороні та ж сама особа ще кілька разів пише: "Приди. Приди. Приди", - відзначає Андрій Мелешевич.

Відповідь

Відповідь Копирайт изображения Facebook Андрія Мелешевича

Президент "Могилянки" додає, що на зворотній стороні, ймовірно, є і відповідь.

"Є також запис іншим почерком, який ставить крапку на любовних відносинах. Текст приблизно такий: "Священнический чин монаший (...) принят (?) церковный дапаможет (?) Господь Бог воцарствии (?) своем (...)".

"Ось така сумна історія про зруйноване кохання", - підсумовує Андрій Мелешевич.

"Або, можливо, хтось хотів розіграти того, кому записка писалась. Він, бідолага, пішов на зустріч, а потім зрозумів, що його розіграли і під впливом цього подався у монахи. Знову трагічна любов виходить", - розмірковує він.

Щодо віку записки, він припускає, що вона була написана після 1803 року - коли власне з'явився російський переклад, і, скоріше за все, після 1811 року, коли Староакадемічний корпус постраждав від пожежі.

"Поруч були знайдені записки з датами початку XIX ст.", - пояснив президент "Могилянки".

Староакадемічний корпус у другій половині XIX ст. Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Староакадемічний корпус у другій половині XIX століття

Староакадемічний корпус "Могилянки" був збудований на початку XVIII ст. на замовлення тодішнього гетьмана Мазепи. Тому його називають також "Мазепин корпус".

В його стінах навчалися філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель і Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький і Петро Гулак-Артемовський, видатний вчений Данило Самойлович.

Саме ця будівля зображена на сучасній купюрі 500 гривень.

Зараз її вчергове ремонтують. За словами Андрія Мелешевича, "Могилянка" намагається відреставрувати корпус, "долаючи різні маленькі та великі, а часом просто ідіотські, перешкоди".

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

...

Новини на цю ж тему