Бельгійська спортсменка Маріке Верворт вдалася до евтаназії. Вона страждала на міопатію

Marieke Vervoort Копирайт изображения Getty Images

Чемпіонка та медалістка двох Паралімпіад, бельгійська спортсменка Маріке Верворт пішла з життя у 40 років після процедури евтаназії.

Переможниця і срібний призер Лондонської Паралімпіади-2012 і дворазова медалістка Паралімпіади в Ріо-де-Жанейро 2016 року страждала прогресуючою атрофією м'язів - міопатією. Це невиліковне захворювання викликало у Верворт параліч ніг, постійний біль та судоми.

Офіційну згоду на евтаназію, яка в Бельгії дозволена законом, вона підписала ще у 2008 році.

Міська адміністрація її рідного міста Діеста повідомила, що "її вибір здійснився у вівторок ввечері".

"Перегони були для мене ліками"

Копирайт изображения BBC Sport
Image caption Собака-асистент спортсменки, лабрадор Зенн, допомагав їй пересуватися на вулиці і в будинку

"Іноді мені буває дуже, дуже погано: якщо у мене епілептичний напад, я плачу. Кричу від болю. Мені потрібно багато знеболювальних", - розповідала Маріке Верворт в передачі радіо BBC 5 в 2016 році.

"Багато хто запитує, як це можливо, що у вас такі гарні результати і ви посміхаєтеся, попри весь біль і хворобу, яка з'їдає м'язи? Для мене спорт і участь в перегонах на візках - своєрідні ліки", - відзначала вона.

Маріке Верворт виграла золото у 2012 році в перегонах на візках на дистанцію 100 м в паралімпійській категорії Т52 (атлети, паралізовані нижче пояса).

На Паралімпіаді в Ріо чотирма роками пізніше вона завоювала срібло на дистанції 400 м і бронзу на стометрівці.

У відповідь на питання, для чого вона підписала згоду на евтаназію, Маріке відповідала: "Це дає внутрішній спокій. Я знаю, що коли сили закінчаться, я можу покладатися на ці папери".

У міській ратуші Діеста розміщена книга співчуттів.

Чесно про смерть

Елеанор Олдройд, ведуча програм радіо BBC 5

Вона була видатною чемпіонкою - і на спортивній арені, і в житті. Вона була дуже дотепна і сповнена життя, але я ніколи не чула, щоб хтось так відверто говорив про смерть, як вона.

Чомусь ця розмова не була депресивною: вона змирилася з тим, що її термін на землі буде коротше, ніж у багатьох інших людей, і була твердо налаштована взяти від життя стільки хорошого, скільки можливо.

Ми пили іспанську ігристу каву чудового літнього вечора: вона раділа чудовим миттєвостям, хоча вони траплялися все рідше і рідше.

Її подруга Лів говорила, що Маріке залишилося жити півроку-рік. Це було у 2017 році. Я молюся і вірю, що коли прийшов час залишити світ, це була м'яка і прекрасна смерть, як вона і хотіла.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему