Без рацій, але зі зброєю. Як українські кораблі повертаються додому і навіщо це Росії

Нікополь Копирайт изображения Getty Images
Image caption Так український артилерійський катер "Нікополь" на буксирі корабля російської берегової охорони ФСБ біля "Кримського мосту" починав шлях додому. Згодом всі три українські кораблі біля західного узбережжя анексованого Криму передали буксирам українського флоту

Катери "Бердянськ" і "Нікополь" та буксир "Яни Капу" повертаються до українських Військово-морських сил після майже року російського полону в анексованому Криму.

І через пів року після того, як Росія мала б їх передати за рішенням Міжнародного трибуналу ООН з морського права.

За даними російських медіа з посиланням на власні джерела, кораблі повертаються без боєприпасів, документів та рацій й невідомо у якому технічному стані - від Керчі вони йшли на буксирі зі швидкістю близько 6 вузлів (12 км за годину).

Це нагадує передачу Росією старих кораблів ВМСУ з анексованого Криму у 2014 році, коли, за свідченнями українських військових, з і без того застарілих суден було зняте все, що мало хоч якусь цінність.

Чому ж російська влада вирішила все ж повернути "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни-Капу" і чому саме зараз?

Без чого повертаються кораблі

Копирайт изображения Getty Images

Російські медіа з посиланням на "поінформовані джерела" повідомляють, що росіяни нібито залишили на всіх кораблях штатну зброю - а це кулемети ДШКМ та бойові модулі "Катран-М".

Також, за даними екскомандувача ВМСУ Сергія Гайдука, пробоїну в рубці катера "Бердянськ" могли заварити на суднобудівному заводі "Затока" ("Залив") у Керчі.

Тобто, ззовні всі три судна, скоріше за все, виглядатимуть майже так, як 25 листопада 2018 року під час нападу в Керченській протоці.

Утім ті ж російські ЗМІ відзначають, що повертатимуть їх без боєприпасів, особистої зброї моряків, рацій (потужних американських систем Harris) та документів.

А адвокат українських моряків Микола Полозов стверджує, що кораблі залишилися взагалі без електроніки, що означає - без навігаційних систем та електронних компонентів бойових модулів, без яких їх не можна використовувати.

Все це російська сторона залишає як "речові докази" у справі про "незаконний перетин кордону" українською корабельною групою.

"Маючи досвід отримання корабельного складу від Росії після розподілу радянського Чорноморського флоту, а також отримання кораблів після окупації Криму, можна прогнозувати, що їхній технічний стан буде незадовільним", - розповідає BBC News Україна віцеадмірал Сергій Гайдук, який командував українським військовим флотом у 2014-2016 роках.

Тоді, після анексії Криму, Росія передала Україні частину захоплених нею на півострові суден.

Утім найновіші (наприклад, великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський") залишила - як пояснила російська сторона, "до закінчення бойових дій на Донбасі". Командувач ВМСУ Ігор Воронченко в інтерв'ю BBC News Україна у 2018 році розповідав, що згодом росіяни використовували ті судна як кораблі-донори запчастин.

Зараз Сергій Гайдук припускає - щось подібне сталося і з "Бердянськом", "Нікополем" та "Яни Капу": "Думаю, після обстеження треба буде багато технічних і фінансових ресурсів, а також часу, щоб відновити їх до готовності".

Він нагадує, що у рішенні морського трибуналу ООН, за яким де-факто відбувається повернення кораблів, немає жодних згадок про те, у якому технічному стані вони мають бути.

"А це відкриває простір для маніпуляцій", - відзначає віцеадмірал.

У пресслужбі ВМСУ поки що не коментують стан кораблів.

"Давайте ми проведемо весь огляд", - відповіли там BBC News Україна.

Пізніше невеликий коментар 4 каналу дав командувач ВМСУ Ігор Воронченко.

"Йде буксирування, швидкість дуже маленька. Вони своїм ходом не йдуть, росіяни їх угробили. Познімали навіть плафони, розетки і унітази. Так що ми зараз покажемо всьому світу варварське ставлення росіян", - пообіцяв він.

Чи залишолося штатне озброєння, про яке говорили джерела російського "Комерсанту", адмірал Воронченко не уточнював. Утім на перших фото виходу катерів з Керчі було видно їхні бойові модулі.

Пробоїна

Копирайт изображения Facebook/Лана Зеркаль

Що ж до пробоїни від російського снаряда у рубці "Бердянська", яку катер отримав під час "інциденту" 25 листопада 2018 року, то навіть якщо її "залатали", це вже не так принципово.

"Весь світ бачив фото і відео. Тому якщо пробоїну заварили, це нічого не змінює. Адже факт зафіксований", - пояснює екскомандувач ВМСУ.

Пробоїна у рубці "Бердянська" фактично є доказом того, що російські військові і прикордонники вели по українських моряках вогонь на ураження.

Це, у свою чергу, може стати додатковим аргументом на користь України у трибуналі з морського права в Гаазі, де незабаром почнуться слухання щодо подій біля Керчі.

Чому зараз?

Копирайт изображения Getty Images/BBC

Власне, початок процесу в Гаазі, на думку аналітиків, і є головною причиною рішення Росії повернути українські кораблі саме зараз, "нормандська зустріч" 9 грудня тут є лише тлом.

"Бердянськ", "Нікополь" і "Яни Капу" повертаються за день до того, як там стартують слухання арбітражного трибуналу про "порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права".

Припис трибуналу ООН про передачу Росією моряків та кораблів Україні був лише підготовкою до цих слухань - "забезпечувальними заходами" для них.

"21 листопада у Гаазі почнеться розгляд справи по суті. Це не означає, що її у четвер одразу вирішать, але Росія хоче продемонструвати, що вона виконала припис Міжнародного морського трибуналу про повернення моряків і кораблів", - пояснює директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Сам факт передачі кораблів - позитивний в очах міжнародної спільноти і важливіший, ніж знищене там навігаційне обладнання. У цьому сенсі Росія послідовна - так само вона нищила техніку, яку передавала з Криму", - додає експерт.

"Відповідальне зберігання"

Копирайт изображения УНІАН
Image caption За даними джерел BBC News Україна, українська корабельна група повертається на базу ВМСУ в Очакові, а не в Одесу, як припускали раніше

Водночас з точки зору Росії, вона не повертає кораблі через наказ трибуналу ООН, а передає їх "на відповідальне зберігання".

"Їх передача на відповідальне зберігання українській стороні стала можливою у зв'язку з тим, що російські компетентні органи завершили необхідні слідчі дії щодо кораблів і їх перебування на території Російської Федерації для продовження кримінального процесу не потрібне", - пояснили у російському МЗС у день "передачі".

Таким чином кораблі фактично залишаються у статусі "речових доказів", а це може накладати на Україну досить суттєві обмеження.

"Це означає, що на вимогу [російського] слідчого або суду, які захочуть їх досліджувати, Україна повинна буде ці кораблі надати знову", - пояснював адвокат Микола Полозов у коментарі каналу UATV.

"Після повернення в Україну захоплених моряків та їхніх кораблів, природним і розумним завершенням всієї цієї історії в Росії має бути припинення кримінальної справи проти моряків", - додав він у Facebook.

Паралельно російська державна агенція "ТАСС" кілька днів тому з посиланням на свої джерела у ФСБ повідомила, що російські слідчі виключили українські кораблі зі списку речових доказів.

Позитивне тло

Копирайт изображения Офіс президента
Image caption Зеленський пообіцяв не голитися, поки кораблі не повернуться додому

Повернення (чи "передача") кораблів Україні - один з елементів підготовки Росії до можливої "нормандської зустрічі", відзначає Євген Магда.

"Росія створює позитивне тло для Володимира Зеленського, формує відносини довіри. І це потрібний для неї момент. Не лише з прицілом на "нормандську зустріч", а з прицілом на побудову українсько-російських відносин у новій парадигмі", - пояснює експерт-міжнародник.

Судячи зі слів поки ще заступниці міністра закордонних справ України Лани Зеркаль про магістральну спрямованість команди президента Зеленського "на мир з Росією", такий підхід Кремля наразі цілком сприймають у Києві.

"Гучність антикремлівської риторики за останні пів року у Зеленського та всього керівництва держави зійшла нанівець… Я не чув якихось гострих випадів Разумкова чи Гончарука на адресу Кремля. А Зеленський назвав Росію агресором один раз - у вересні з трибуни Генасамблеї ООН", - пояснює BBC News Україна Євген Магда.

І додає: "Росія дуже добре розуміє, що будь-які питання російсько-українських відносин у нинішньому стані українського суспільства мають резонанс, і намагається цей резонанс використати".

А це несе з собою загрозу подальших поступок на користь Москви.

"У Росії є комплексне бачення того, що вона хоче від Києва - вона хоче прогнути Україну по максимуму. Це видно, наприклад, по заявах російських політиків про "прямі переговори" Києва з "ОРДЛО", - попереджає аналітик.

Утім, на його думку, є у поверненні кораблів і позитивні для України моменти.

"Це свідчення того, що міжнародне право все-таки працює, хоча Росія це і заперечує... Росія не "передала", а "змушена була повернути" по-піратськи захоплені українські кораблі. Це потрібно постійно повторювати, адже точність формулювань має значення", - відзначає Євген Магда.

Про те, що повернення кораблів - "не акт доброї волі", а виконання рішення міжнародного трибуналу, чітко заявив український міністр оборони Андрій Загороднюк.

Копирайт изображения Telegram Андрія Загороднюка
Image caption Подальші дії України після отримання кораблів описав міністр оборони Андрій Загороднюк

А в МЗС України додали, що можуть вимагати компенсацію за збитки, завдані росіянами кораблям.

Наразі ж "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" прямують на базу ВМСУ в Очакові, де на них чекає детальний технічний огляд і, ймовірно, ремонт.

Там же у середу ввечері їх буде зустрічати президент Зеленський, який пообіцяв не голитися, поки кораблі не повернуться додому.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Новини на цю ж тему