Росія обговорила з НАТО "ультиматум Путіна" щодо України. Головні підсумки

путін

Автор фото, Getty Images

Після двосторонніх перемовин Москви з Вашингтоном обговорення "ультиматуму Путіна" продовжилось у Брюсселі в межах ради Росія-НАТО. Ця рада зібралась через українське питання вперше з 2019 року.

Зустріч тривала довше запланованого і розтягнулась на понад чотири години.

Російську делегацію представляли заступник глави МЗС Олександр Грушко та заступник глави міноборони Олександр Фомін, який брав участь у переговорах у Женеві напередодні.

Наразі головний підсумок - НАТО і Росія почали розмовляти і домовились далі продовжувати переговори.

"Краще, ніж очікували", - процитував високопоставлене джерело в НАТО керівник європейського бюро "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк.

"На початку була помітна напруга, але була чітка єдність між 30 союзниками по НАТО і відчуття, що це може бути свого роду початком процесу", - додав Йозвяк.

Двері НАТО відкриті для України

"На засіданні ради НАТО-Росія я підтвердила фундаментальні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій власний шлях", - повідомила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Також вона заявила, що триває робота з партнерами, щоб переконати Росію зменшити напругу та йти шляхом дипломатії і перемовин.

"НАТО не несе загрози для Росії. Пропаганда Росії каже, що це Україна загрожує Росії. Але це неправда. Все навпаки", - заявила вона.

Шерман розповіла, що на засіданні чітко сказали представникам Росії - "якщо Росія вторгнеться в Україну, то зіткнеться з відповіддю, яка буде набагато рішучішою за 2014 рік".

І додала, що жодного відкату безпекової ситуації в Європі до 1997 року, як хоче Росія, не може бути.

"Ми мали відкриту дискусію, фокусувались на напрузі навколо України і збільшенні кількості російських військ на кордоні. Але тільки Україна та НАТО мають вирішувати, коли Київ може вступити в НАТО. Росія не має мати права вето", - повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Автор фото, Getty Images

Пропустити подкаст і продовжити
подкаст
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

Він наголосив на політиці відкритих дверей, хоча альянс і відкритий до діалогу.

НАТО готове говорити про більшу прозорість навчань у регіоні східної Європи, але НАТО не відступить від права країн обирати свій шлях. "Також ми не поступимось правом на безпеку наших східних членів", - додав він.

За його словами, члени НАТО закликали Росію до негайної деескалації ситуації навколо України.

Столтенберг розповів, що це була нелегка дискусія, сторони обмінялись думками про ситуацію навколо України і європейської безпеки.

Він додав, що розбіжності буде нелегко подолати, але гарний знак, що всі зібрались за одним столом.

У НАТО виступили за інтенсифікацію діалогу Росії та альянсу, і сторони запропонували домовитись про взаємне відновлення роботи місій.

"Сьогодні Росія підняла тему пропозицій своїх безпекових застережень. Наголосили на необхідності продовження діалогу на наступних зустрічах. Готові до дискусії щодо конкретних пропозицій", - додав генсек.

Право України на самооборону

У НАТО заявили Росії, що напад на Україну буде великою помилкою та матиме дуже серйозні наслідки для Москви.

При цьому Столтенберг нагадав, що в 2014 році Росія вже напала на Україну та окупувала частину країни. Він нагадав, що Україна має право на самооборону і не загрожує Росії.

Українська делегація буде представлена 13 січня на іншому етапі перемовин - засіданні у рамках ОБСЄ. А ще 13-14 січня зустрінуться міністри закордонних справ ЄС. Усі вони обговорюватимуть Україну.

На початку тижня віцепрем'єрка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Брюсселі зустрілась з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та "узгодила позиції".

Ситуація стає нестерпною

З кількагодинним запізненням до преси вийшов представник МЗС Росії Олександр Грушко, який був стриманим та ввічливим.

"Розмова вийшла відверта і пряма, глибока та насичена. Виявила багато різночитань з фундаментальних питань", - розповів Грушко.

Він назвав перемовини "дипломатичним тріатлоном".

"НАТО ставить головну задачу - стримування Росії. Це руйнівно діє на спроби вибудувати європейську безпеку", - заявив Грушко.

Дипломат повідомив, що Росія презентувала своє бачення європейської безпеки. Москва готова до подальшої розмови про скорочення та відведення ударних озброєнь.

"Негативно на безпеку впливає розширення НАТО", - обережно сказав Грушко і поскаржився, що альянс хоче домінувати у всіх сферах.

Він розповів про необхідність зупинення руху НАТО на схід та освоєння східної Європи. А також наголосив, що НАТО має надати Росії юридичні гарантії подальшого непоширення альянсу на схід.

"Нам вдалось донести, що ситуація стає нестерпною", - наполягає Грушко.

Показово, що пан Грушко сам жодного разу не згадав про Україну.

А на пряме питання журналістки про деескалацію навколо України, заявив, що Київ має виконати мінські угоди, і тоді не буде загрози безпеці України чи її територіальній цілісності.

"Щоб сприяти деескалації країни НАТО мають припинити військове сприяння Україні, припинити постачання зброї та відкликати інструкторів, офіцерів та солдатів", - додав він.

Москва переходитиме до політики контрстримування, якщо НАТО намагатиметься стримувати Росію, заявив Грушко.

"Якщо це буде пошук якихось вразливостей в оборонній системі РФ, це буде пошук вразливостей з боку НАТО. Це не наш вибір, але іншого шляху не буде, якщо нам не вдасться зламати нинішній дуже небезпечний перебіг подій", - сказав Грушко на прес-конференції.

Москва пропонувала заходи щодо деескалації, але їх проігнорували, і "це створює передумови виникнення інцидентів та конфліктів", заявив заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін.

Міноборони Росії назвало три питання, які вважає ключовими у цих переговорах: по-перше, гарантії не розширення НАТО на схід за рахунок України та інших країн, по-друге, зобов'язання про нерозміщення в Європі нових американських ракет середньої та меншої дальності, по-третє, обмеження військової діяльності у Європі.

Росія сконцентрувала величезні військові сили на західних кордонах поблизу України, через що західні країни звинувачують Москву у підготовці нового вторгнення.

11 січня Москва заявила про чергові військові навчання у прикордонних з Україною областях за участі трьох тисяч військових.

Путін фактично висунув ультиматум НАТО та США надати юридичні "гарантії безпеки", серед яких зобов'язання ніколи не приймати Україну в альянс та вивести військову інфраструктуру і сили з країн східної Європи, які приєднались після 1997 року.

Ці вимоги містяться в проєктах договорів, оприлюднених Росією в грудні.

Москва наполягає, що ці договори мають бути підписані у найкоротші терміни та без вилучень. Цей підхід змусив багатьох засумніватися в тому, як серйозно Москва ставиться до переговорів; багато з умов нездійсненні у політичних реаліях, що існують на Заході.

Але адміністрація Байдена погодилась обговорити російську позицію на кількох майданчиках, сподіваючись оцінити наміри Кремля і спробувати відмовити його від агресії проти України, якщо це ще можливо.

Перша зустріч

Перша зустріч пройшла на двосторонній основі в Женеві 9-10 січня, але американська делегація наголосила, що запропоновані Росією договори на ній не обговорювалися, багато її вимог явно нездійсненні, а обговорювати долю України та європейських союзників без них Вашингтон не буде.

Керівник російської делегації, заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков після зустрічі в Женеві висловився з обережним оптимізмом, зазначивши, що розмова була глибокою і професійною.

Прориву на переговорах не сталося, його ніхто й не очікував, але багато спостерігачів навіть рішення продовжити обговорення вважали за певний успіх.

Автор фото, Inpho

Підпис до фото,

Заступниця держсекретаря Венді Шерман проводить кілька раундів перемовин з росіянами

"Жодних планів, намірів напасти в лапках на Україну у нас немає і бути не може. А всі заходи щодо бойової підготовки військ, сил здійснюються в межах нашої національної території. При чому у цьому випадку немає підстав побоюватися якогось ескалаційного сценарію", - сказав Рябков на брифінгу після завершення переговорів 10 січня.

При цьому він зазначив, що головні питання і надалі залишаються у підвішеному стані, Москва не побачила у Вашингтона розуміння "імперативності їх вирішення в ключі, що влаштовує нас".

"Ми представили американцям детально логіку і змістовну частину наших пропозицій, пояснили чому отримання правових гарантій нерозширення НАТО - це абсолютний імператив. Чому нам в обов'язковому порядку треба отримати гарантії нерозміщення біля російських кордонів відповідних ударних засобів", - додав тоді Рябков.

"Нездійсненні вимоги" Росії"

Керівниця американської делегації, заступник держсекретаря Венді Шерман заявила тоді, що Вашингтон нікому не дозволить закрити двері в НАТО для будь-якої країни.

Вона також наголосила, що Росія не дає прямої відповіді щодо того, чи готова до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

"Я не думаю, що ми знаємо відповідь на це питання", - сказала Шерман, відповідаючи на запитання журналіста про те, чи має вона інформацію, яка вказує на те, що Росія готова до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

"Вони можуть довести, що не мають намірів вторгнутися (в Україну - Ред.), повернувши військових назад на місця дислокації", - заявила Шерман.

Державний секретар США Ентоні Блінкен тоді також сказав, що США буде важко досягнути прогресу у перемовинах, якщо Росія продовжить нарощувати війська біля кордонів з Україною.

Автор фото, EPA

"Частиною російської стратегії є висування списку абсолютно нездійсненних вимог, а потім стверджувати, що інша сторона не хоче працювати спільно, і використовувати це як свого роду виправдання агресивних дій", - наголосив Блінкен.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд 11 січня ще раз наголосила, що у Вашингтоні впевнені в домовленостях з європейськими союзниками стосовно "дуже болючого для Росії пакета" санкцій у разі ескалації на кордоні України.

"Саме Росія створила цю кризу з нічого. Саме Росія накопичила 100 000 військових на кордонах України. Саме Росія приготувала внутрішній саботаж, дестабілізацію", - наголосила пані Нуланд.

Екстрена допомога Україні

Також 11 січня стало відомо, що адміністрація Байдена наприкінці грудня авторизувала виділення Україні зброї та техніки на 200 мільйонів доларів.

Мова йде про пакет для захисту України на фоні дій Росії, у який входитимуть серед іншого радари та морське обладнання

Паралельно з перемовинами у Женеві та Брюсселі відбувається човникова дипломатія радників керівників країн "нормандської четвірки". Спочатку представники Німеччини та Франції провели перемовини у Москві, а потім відвідали Київ.

Автор фото, Getty Images

Про загострення ситуація на українському кордоні заговорили у листопаді. За даними американської сторони, а також української розвідки, Росія могла планувати напад на України одразу з кількох напрямків.

Володимир Путін кілька разів уникав прямої відповіді на питання, чи готує Росія вторгнення в Україну.

Українська тема була серед головних під час двох раундів перемовин Байдена та Путіна наприкінці 2021 року.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!