Останнє поновлення: Четвер, 12 серпень, 2010 p., 15:25 GMT 18:25 за Києвом

Деcять років трагедії ''Курська''

У Росії відбулися жалобні заходи у 10-річницю катастрофи атомного підводного човна "Курськ". Під час навчань у Баренцовому морі, згідно із висновками урядової комісії, в носовому відсіку субмарини вибухнула торпеда. Загинули всі 118 членів екіпажу, 20 із яких були українцями.

На Баренцовому морі на воду спустили вінки, вшановуючи загиблий екіпаж "Курська".

На всіх флотах ВМФ Росії були приспущені прапори.

Біля меморіалів морякам-підводникам на базі Відяєво, де базувався "Курськ", у Петербурзі, Мурманську та Севастополі пройшли мітинги пам'яті за участі родичів загиблих, ветеранів-підводників та представників ВМФ.

Досвід у боротьбі за живучість корабля доводиться отримувати із таких страшних трагедій.

Анатолій Варочкін, командир дивізіону підводних човнів Чорноморського флоту.

"Досвід у боротьбі за живучість корабля доводиться отримувати із таких страшних трагедій", - каже Анатолій Варочкін, командир дивізіону підводних човнів Чорноморського флоту.

Кримінальна справа за фактом однієї із найстрашніших трагедій російськго флоту була припинена, і ніхто із винних не постав перед судом.

12 серпня 2000 року від часу, коли радіозв'язок із атомним човном було втрачено, і до початку пошуково-рятувальної операції була затримка, причини якої і досі не з'ясовані.

"Курськ" лежав на глибині усього 100 метрів, однак спроби виявити його місцезнаходження і дістатися корабля виявлялися невдалими.

Це було за кілька днів до того, як влада поінформувала родичів про те, що з екіпажем трапилася біда.

Пошукова операція почалася більш ніж через 10 годин після планового часу спуску торпеди. Іноземну допомогу Росія погодилася прийняти лише через чотири доби.

Коли ж через 10 днів норвезькі пірнальники дісталися корабля, виявилося, що воно затоплене і загинув увесь екіпаж у складі 118 осіб.

Спершу російські посадовці припускали імовірність зіткнення "Курська" з іноземною субмариною чи міною.

Урядова комісія згодом з'ясувала, що до вибуху призвело паливо із торпеди. Спалахнула пожежа і здетонувала вся зброя, що була на борту субмарини.

Човен разом із тілами членів екіпажу підняли на поверхню 2001 року.

"Російський народ втомився від реальності"

2000 року російські ЗМІ критикували владу і за те, що не одразу погодилася на допомогу іноземних рятувальників, і тодішнього президента Путіна, який не перервав відпустки.

Попри це панові Путіну, який нині обіймає посаду прем'єр-міністра, до сьогоднішнього дня вдалося зберегти свою популярність серед росіян.

Влада винесла для себе головний урок: треба закрити рота засобам масової інформації і треба годувати народ казками, тому що народ втомився від тяжкої реальності і йому кортить поринути у величні легенди про те, яку ми "круті".

Дмитро Орєшкін, політолог.

На переконання його критиків, почасти це пояснюється контролем Кремля над найбільш масовими російськими ЗМІ, який було встановлено невдовзі після аварії у Баренцовому морі.

Після "Курска" Кремль консолідував контроль над формально державними Першим і Другим каналами телебачення, які до трагедії були порівняно незалежними.

Річниця Курська співпала у часі з небувалими за масштабами лісовими та торф'яними пожежами в Росії.

Путін відвідував уражені стихією райони з першого дня, не уникаючи зустрічей зі знервованими погорільцями.

Державне телебачення таких сцен не показувало.

Російський політолог Дмитро Орєшкін в інтерв'ю Бі-Бі-Сі каже: "Влада винесла для себе головний урок: треба закрити рота засобам масової інформації і треба годувати народ казками, тому що народ втомився від тяжкої реальності і йому кортить поринути у величні легенди про те, які ми "круті".

"А ще побільше гумору",- додає політолог.

"Звідси і фірмовий прикол Путіна про підводний човен "Курськ".

Усі пам'ятають його відповідь: - "Він затонув"

.

Корисні посилання в інтернеті

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS