Квот на експорт зерна, напевне, не буде

Український уряд планує - замість квотувати експорт зерна - запровадити хлібні субсидії для малозабезпечених верств населення. Таку заяву зробив віце-прем’єр з питань агарної політики Віктор Слаута.

Image caption жнива на Чернігівщині

Він каже, що принаймні до 15 вересня уряд не повертатиметься до питання запровадження експортних квот на зерно, а далі, за словами пана Слаути, обмеження на експорт можуть бути запроваджені лише у разі стрімкого зростання цін на зерно на світових ринках або ж спекулятивних процесів на українському зерновому ринку.

“Поки що квоти запроваджувати не будемо. Доживемо до 15 вересня, і якщо нічого не трапиться, нехай ринок собі вільно працює,” – заявив віце-прем’єр.

Віктор Слаута також заперечив інформацію, що уряд вдається до прихованого обмеження зернового експорту через невиправдані перевірки, як про це заявляють деякі зернотрейдери.

“Ніхто нікого не затримує, кораблі з зерном ідуть на експорт,” – заявив урядовець.

Проте навіть за інформацією Міністерства аграрної політики, цьогорічний експорт зерна у липні-вересні є вдвічі меншим, аніж у 2009 та 2008 роках: якщо минулого року на кінець серпня було експортовано близько 3,7 мільйонів тонн збіжжя, то цього року - лише близько 2 мільйонів тонн.

Раніше український уряд планував запровадити квоти на експорт зерна, а урядовці навіть називали терміни дії та обсяги цих квот, але тепер урядовці кажуть, що залишають прогноз експорту українського зерна на рівні у 15 мільйонів тон.

Читати: кому вигідні і кому не вигідні обмеження на експорт зерна

Відмовившись, як виглядає, від обмеження експорту, уряд, водночас, розглядає можливість запровадження субсидій на покупку хліба соціальних сортів для малозабезпечених українців у 2011 році. За словами віце-прем’єра з аграрної політики, цей механізм в уряді вважають ефективнішим за дотування виробників зерна чи хліба.

Водночас прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що підстав для зростання цін на харчі в Україні не існує, зокрема, на його думку, мають залишатися стабільними ціни і на гречку.

“Звертаюся до всіх громадян: у державі є достатньо запасів гречки, зерна та інших харчів. Зараз ажіотаж створюється навколо гречки. Сценарій однаковий: спочатку сюжет на телебаченні, потім коментарі деяких експертів, а наше населення дуже вразливе до таких чуток,” – каже прем’єр.

Читати думку експерта про подорожчання продуктів

Він також попередив власників торгівельних мереж про “негайну і жорстку реакцію” у разі, як хтось із них спробує скористатися ажіотажним попитом населення на харчі і підвищити ціни.

Image caption Микола Азаров вважає, що причиною харчового ажіотажу в Україні є чутливість українців до чуток

Черговим приводом для такого ажіотажного попиту стала інформація про те, що цього року Росія буде імпортувати гречку із Китаю, аби задовольнити внутрішній попит на цю крупу, яка традиційно входить до раціону як росіян, так і українців.

Тим часом Міжнародна зернова рада вчергове зменшила прогноз цьогорічного врожаю зернових у світі із 1 мільярда 753 мільйонів тонн до 1 мільярда 745 мільйонів тонн. Головною причиною цього є посуха і неврожай у Росії, Казахстані, Україні та Австралії. Крім того, експерти організації зменшили також і прогноз перехідних залишків зерна у світі на 9 мільйонів тонн – до 360 мільйонів тонн.

В Україні також переглядають попередні прогнози на врожай у бік зменшення. За даними Міністерства агарної політики, на кінець серпня врожай зернових в Україні склав 29.2 мільйонів тонн, що на 21% менше, аніж на той самий час минулого року.

Загалом, уряд прогнозує, що врожай зернових цього року буде на рівні 40-42 мільйонів тонн проти 46 мільйонів тонн минулого року.

Новини на цю ж тему