Проблеми з пенсіями є в усіх

Світ старіє. У більшості країн молоді люди становлять щораз меншу частку населення. Міжнародна статистика - тут. Це неминуче матиме серйозні наслідки для пенсій та інших способів підтримки людей у похилому віці.

Image caption В Україні пенсіонерів більшає у порівнянні з кількістю працездатних платників у пенсійні фонди.

Ця тенденція має два чинники. Перший, який можна вважати позитивним, полягає у тому, що люди живуть довше. Дитина, яка народилася в 1960, мала у середньому жити 52 роки.

Сьогодні ця цифра становить 69 років. До середини століття вона, ймовірно, буде ще вищою – понад 70 років.

Кореспондент Бі-Бі-Сі з фінансових питань Андрю Вокер каже, що зменшування народжуваності створить проблеми для пенсій і в країнах, що розвиваються. (Слухати репортаж Ендрю Вокера нижче).

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

Забезпечення старості Тим часом люди мають менше дітей. У 1960 році народжувалося 33 дітей на 1000 осіб. Цей показник скоротився до 20. Демографи очікують подальшого падіння, бо люди в країнах, що розвиваються, мають щораз менше дітей. Це теж, мабуть, позитивний чинник. Це може стабілізувати населення планети, хоча і на значно вищому рівні, ніж зараз.

Image caption Мрія про забезпечену старість в колі сім'ї для багатьох людей у світі виглядає все менш реальною.

Усі згадані показники є середніми для всього світу, і в окремих державах вони дуже відмінні. Насправді у деяких країнах за останні два десятиліття насправді зафіксоване скорочення тривалості життя унаслідок ВІЛ / СНІДу. Це особливо стосується Південно-Африканської Республіки.

Але загальна тенденція така: триваліше життя і менше дітей.

Більше навантаження Навіть якщо обидва чинники самі по собі позитивні, вони створюють нові проблеми.

На кожну людину літнього віку припадає щораз менше людей працездатного віку.

У 1950 році 8% населення становили люди, старші 60 років. Зараз це 11%, а до середини століття - за прогнозами ООН - це буде 22%.

У деяких країнах: Японія, Макао і Південна Корея - цей показник перевищуватиме 40%.

Отже, для країн з добре розвиненими пенсійними системами існує довгострокова демографічна проблема.

Image caption Французи протестують проти намірів уряду підвищити пенсійний вік.

Багато державних пенсійних систем наповнюються за рахунок поточних платників податків. Отже у тих системах пенсіонерів буде більше, а платників податків – менше. Приватні пенсійні фонди інші, але деякі економісти вважають, що зменшення працездатної частини населення спричинятиме зниження вартості фінансових активів у приватних пенсіях.

А тому, що процентні ставки низькі, пенсії, які можна отримати з певного обсягу заощаджень, також впали.

У перспективі може бути, що у розвинених країни економіка буде зростати повільніше в результаті кризи. Якщо так, то і це буде підривати вартість активів пенсійних фондів. Що стосується державних пенсій, то зниження доходів і підвищення рівня безробіття впливатиме і на внески в державні пенсії.

Розвиткові країни Стан справ у країнах, що розвиваються, – інший. Набагато менше людей взагалі мають будь-яке пенсійне забезпечення.

Середня пенсія в Україні є у 14 разів меншою, аніж у Фінляндії, у 9 разів менша, ніж в США чи Німеччині, у четверо менша за пенсію у Польщі і навіть удвічі менша за середню російську пенсію. Водночас Україна - лідер Європи за обсягами витрат на виплату пенсій у співвідношенні до обсягів економіки. Докладніше слухайте в репортажі Анастасії Зануди нижче.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

У більшості країн Африки менше 5% від поточної робочої сили мають право на пенсію. У багатьох країнах Азії, у тому числі в Китаї та Індії, цей показник коливається між 5% і 25%.

У країнах, що розвиваються, забезпечення старості часто має неформальний характер і залежить від сім'ї. Навіть такі традиції опиняються під тиском через старінням населення. Типова літня людина буде мати менше дітей, на яких спертися. Крім того, така підтримка працює краще, якщо сім'ї живуть разом. Але ця система також серйозно підривається, бо молоді люди мігрують з сільської місцевості до міст у пошуках роботи.

Різні країни мають відмінні проблеми. Але всесвітня тенденція полягає у тому, що проблеми в тій чи іншій формі зачіпатимуть майже всі країни.