Рослинам Чорнобиля радіація не страшна?

Вчені відкрили механізми, що дозволяють рослинам виживати у високорадіоактивному середовищі, проаналізувавши вирощене у Чорнобильській зоні насіння соєвих бобів та льону.

Image caption Чоронобильська зона: люди виживають, рослини - процвітають

Результати досліджень були опубліковані у журналі Environmental Science and Technology.

Науковці з'ясували, що рослини можуть пристосовуватися до високого рівня радіактивної забруднення.

Вибух на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року став найбільшою катастрофою мирного атома в історії людства.

Десятки людей загинули, отримавши високі дози радіації, а ще сотні захворіли на променеву хворобу.

Тоді чимало вчених вважали, що впродовж багатьох поколінь Чорнобильська зона буде позбавлена будь-якого життя.

Із 1986 року Прип'ять і далі залишається містом-привидом. Але земля залишається життєдайною.

Процвітання рослин

На те, яким чином чорнобильська екосистема оговталася від радіації, вчені звернули увагу ще 2005 року.

Тоді навіть експерти ООН оприлюднили інформацію щодо цього феномену.

Через два роки група дослідників заповзялася з'ясувати, яким чином у зоні відчуження виживають рослини.

За кілька кілометрів від зруйнованого реактора вони посадили соєві боби та льон, щоб вивчити молекулярні механізми адаптації до забрудненого радіацією середовища.

Мартін Гайдух зі Словацької академії наук каже, що всі попередні дослідження були зосереджені на мутації генів унаслідок радіоактивного випромінювання.

Нова методологія

Цим разом науковці досліджували протеїни насіння вирощених рослин, застосовуючи методологію "протеомікс", що здатна ідентифікувати сотні протеїнів.

Image caption Вирощені у зоні відчуження рослини - на молекулярному рівні свідчать про їх унікальну здатність до адаптації

Пан Гайдух пояснює: "Протеомікс вивчає протеїни, які є невід'ємною частиною всіх живих організмів. А "протеом", поєднання слів "протеїн" та "геном", означає сукупність всіх протеїнів, що їх продукують гени".

І соєві боби, і льон однаково добре адаптувалися до забрудненого радіоактивного середовища, однак із незначними відмінностями.

У соєвих бобах вчені виявили, що протеїни у насінні накопичуються таким самим чином, як і важкі метали у рослин.

Що ж до льону, то в його насінні більше протеїнів було задіяно у сигнальних системах клітин.

Генетична пам'ять?

Вчені наголошують на "історичному" факторі унікальної здатності рослин адаптуватися до радіоактивного середовища.

Мовляв, радіація на Землі була завжди, починаючи із найбільш ранніх етапів формування нашої планети.