Губернатори ПРУ-ть у Ради

Image caption Керівники облдержадміністрацій очолили виборчі списки на виборах депутатів місцевих рад.

Глави обласних державних адміністрацій очолили виборчі списки Партії регіонів на виборах до обласних рад. Раніше на місцевих виборах таке траплялося.

Однак цієї осені губернатори усі, як один, стали №1 у списках регіоналів. Подібна ситуація - і на рівні районів, де глави райдержадміністрацій борються за мандати до районних рад на чолі списків.

Першими номерами у виборчих списках Партії регіонів стали Михайло Папієв у Чернівецькій області, Василь Горбаль – у Львівській, Олександр Ледида - у Закарпатській, Олександр Удовиченко - у Полтавській, Сергій Рижук – у Житомирській, Анатолій Близнюк - у Донецькій, Володимир Хоменко – у Чернігівській, Борис Петров – у Запорізькій області. І цей перелік можна продовжувати ще довго. І навіть позапартійні Михайло Вишиванюк на Прикарпатті і Борис Климчук на Волині також очолили списки "регіоналів".

Адмінресурс у межах закону

Image caption "Губернатор" Херсонської області Микола Костяк. Перереєстрація партій тут завершилася бійкою. Фото УНІАН

Згідно із законодавством, губернатори мають право бути депутатами обласної ради, і у тому, що вони очолили списки, немає нічого протизаконного. На цьому наголошує, зокрема, депутат парламенту від Партії регіонів Валерій Коновалюк.

"Немає жодних підстав вважати, що прізвище представника партії на чолі списку матиме ознаки використання адміністративного ресурсу. Усі питання, які стосуються порушень виборчого законодавства, чітко регулюються, і заборони губернаторові бути депутатом Ради немає. І я не бачу нічого дивного у тому, що списки очолили ті, хто представляє в області політичну силу, яку найбільше підтримало суспільство, її лідера обрали президентом і вона має свого прем’єр-міністра і парламентську більшість", - сказав Валерій Коновалюк в інтерв’ю Бі-Бі-Сі.

"Зрозуміло, що це адміністративний ресурс, як у нас делікатно називають банальне зловживання владою, - говорить депутат Верховної Ради кількох скликань Борис Безпалий. - Але це адмінресурс, все ж таки, у межах закону. Хоча я думаю, що у зв’язку із цією проблемою доцільно було б вирішити питання про неможливість суміщення посад глави держадміністрації із депутатським мандатом".

Те, що губернатори опиняться у Радах, навряд чи можуть бути сумніви. І ходитимуть на сесії. Як сказав один із співрозмовників, вранці вони ухвалюватимуть бюджет, а після обіду його виконуватимуть. Глава адміністрації у кожній Раді - це, звісно, не рядова справа. А після повернення до президентсько-парламентської форми правління – тим більше, бо із зростанням повноважень президента статус губернаторів, які призначаються президентом, так само підвищиться. На кого орієнтуватимуться під час сесійних засідань депутати – відповідь очевидна. На хазяїна.

Експерти кажуть, що поява глав адміністрацій в Радах – це іще один приклад захоплення влади "партією влади" і її намагань посилити свої владні позиції на місцевому рівні.

"Ми можемо далеко зайти, якщо вважатимемо, що якщо губернатор – депутат Ради, то це якісь недемократичні ознаки. Ні, він також, спільно з усіма депутатами розглядатиме і ухвалюватиме найбільш важливі рішення, які потім буде виконувати, маючи для цього усю структуру виконавчої влади", - заперечує звинувачення у "захопленні влади" Валерій Коновалюк.

Однак, опоненти Партії регіонів говорять також і про моральний бік справи. Адже прізвище першої особи в області чи районі для усіх, хто там працює у державних установах ( і у виборчих комісіях?) щось таки, та й важить. Тому вважати, що це ніяк не позначатиметься на виборчій кампанії, було б наївно.

Спроби зруйнувати монополію "партії влади"

На тлі повального походу губернаторів на вибори якось менш умотивовано виглядають наміри очолити виборчі списки до Рад відомих нинішніх чи колишніх посадовців.

Міністр енергетики Юрій Бойко має очолити виборчий список Партії регіонів до Київської обласної ради, екс-глава президентської адміністрації Віктор Балога – до Закарпатської, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко – до Дніпропетровської облради.

Юрія Бойка на чолі списку регіоналів можна пояснити тим, що він більш помітна персона в області, ніж нинішній губернатор Анатолій Присяжнюк, і є керівником обласної організації Партії регіонів.

Професор політології Віктор Небоженко каже про далекоглядні цілі інших політиків.

"Це, швидше, спроба створити інструменти тиску на монополію "партію влади". Це не запасний аеродром для Балоги чи Тігіпка, зовсім ні. Вони просто хочуть контролювати місцеві партійні механізми. Аби на наступному етапі, коли Партії регіонів буде дуже сутужно (а це станеться, бо весь час говорити про "стабільність" – це не найкраща формула успіху) мати важелі впливу на переговорах. І я думаю, що і Сергій Тігіпко, і Віктор Балога створюють такі ресурси для майбутнього тиску на Партію регіонів", - каже політолог.

Такі ресурси, очевидно, створюють і інші політичні сили на місцевому рівні. Партійні списки партії "Батьківщина" у низці областей очолили голови місцевих обласних рад – у Волинській Анатолій Грицюк, у Полтавській – Володимир Марченко, у Житомирській – Віталій Француз. "Батьківщина" Юлії Тимошенко намагатиметься мати перше або хоча б друге місце у традиційно "бютівських" регіонах, хоча, соціологи кажуть, що на цих виборах картина може змінитися, і за друге місце партії Тимошенко доведеться боротися із "Сильною Україною" Сергія Тігіпка.

Так склалося, що не лише місцеві вибори, а й радикальне рішення Конституційного суду визначатиме подальшу долю регіонів. Воно дало підстави експертам говорити про високу імовірність дострокових парламентських виборів. Тому ціна виборів місцевих від того лише зростає.

Новини на цю ж тему