Керченська протока: міст, тунель чи пором?

Керченська протока (фото з космосу)
Image caption У найвужчому місці Керченської протоки відстань між Україною і Росією 4 кілометри

Президент Янукович у понеділок зустрічається з президентом Росії Медвєдєвим в російському місті Геленджик у Краснодарському краї, де відбувається перший українсько-російський міжрегіональний економічний форум.

Очікується, що під час зустрічі йтиметься про енергетику та співробітництво в інших галузях.

Обидва президенти, згідно з повідомленнями, будуть обговорювати також будівництво мосту через Керченську протоку. Як розповіла у програмі “Ранок з Бі-Бі-Сі” кореспондентка в Криму Валентина Самар, міст через Керченську протоку намагалися побудувати ще з часів Другої світової війни.

Наша кореспондентка каже, що місцеві мешканці по обидва боки протоки, які потерпають від браку транспортного сполучення, зацікавлені у побудові мосту.

Водночас ідея за останні десятиліття набула політичного забарвлення, і міст називають не інакше як “міст дружби”.

Історія давня

Як каже кореспондентка Бі-Бі-Сі, історія з мостом - дуже давня.

"За Гітлера не добудували міст, за Сталіна - майже побудували, але коли навесні скресла крига - підпори знесло з Азова у Чорне море, бо там складні метеорологічні умови", – розповіла Валентина Самар.

"Найкоротший шлях з Європи в Азію"

В останні десятиліття ця тема набула політичного забарвлення: інакше як "мостом дружби між Росією і Україною" його не називають. Із цією ідеєю багато політиків ішли на виборчі кампанії - і колишній мер Москви Юрій Лужков, і колишній спікер Верховної Ради Криму комуніст Леонід Грач; потім усі ці гасла використовував чинний президент Віктор Янукович.

Попри те, що вже є кілька проектних розробок і в Україні, і у Росії, упевненості у тому, що ж будувати, досі немає - міст чи тунель. І досі немає жодного технічно-економічного обґрунтування проекту.

Попередні підрахунки показують, що це буде дуже дороге будівництво. За різними оцінками, від 800 мільйонів до 1 мільярда 700 мільйонів доларів Це лише міст, без вартості берегової інфраструктури.

Але такий міст справді може закрити частину транспортного коридору Європи і Азії і тоді це буде найкоротший шлях із Європи до Азії. Однак питання про те, хто фінансуватиме такий дорогий проект, залишається відкритим.

Валентина Самар каже, що технічно-економічного обґрунтування проекту поки що немає і важко говорити про його економічні вигоди.

Потрібно також сказати і про різну тональність заяв, що лунають із російського й українського боку, коли мова про рівень їхнього оптимізму. Україна в останні місяці заявляє про необхідність включити спорудження мосту до проекту будівництва кільцевої дороги навколо Чорного моря, щоб він став частиною цього проекту.

Відомо, що Росія із цією ідеєю останні кілька років не знаходить міжнародної підтримки.

З іншого боку, напередодні саміту у Геленджику помічник президента Росії Серій Приходько сказав, що з розвитком українсько-російських відносин, збільшення пасажиро- та товаропотоку між країнами міст через Керченську протоку стає більш актуальним.

Однак він заявив, що для ухвалення остаточного політичного рішення треба зробити технічно-економічне обґрунтування проекту. І що у нього немає готової відповіді, чи буде цей висновок позитивним чи ні, чи буде фінансово виправданим цей проект у майбутньому. Тож російська сторона, як виглядає, не може навіть сказати, чи взагалі втілюватиметься цей проект. Хоча з двох сторін і декларується бажання зважити усі переваги проекту.

Що кажуть критики

Критики впродовж десятиліття кажуть, що перед тим, як щось планувати, треба зважити на всі ризики.

Інституції, які просувають проекти чи то мосту, чи тунелю, кажуть про фінансові витрати власне на саме будівництво, але не про те, що буде у майбутньому - чи буде він завантажений, чи можна переправити туди вантажопотоки.

Водночас, коли мова йде про те, що з будівництвом мосту вирішаться проблеми людей, яким полегшать потрапляння на територію сусідньої держави, то є й аргумент у відповідь - для цього варто лише вирішити проблему із поромною переправою.

Бо сьогодні ходить лише один пором, він бере на борт не більше 25-ти автомобілів, і людям, аби перетнути протоку (у найвужчому місці вона усього чотири кілометри), доводиться чекати 4-6 і більше годин - у будь-яку погоду.

Тому таку проблему простих людей можна вирішити зовсім просто, не будуючи міст, створивши нормальну поромну переправу.

Новини на цю ж тему