Медведєв їде на саміт НАТО

Image caption Медведєв їде на саміт НАТО

Росія погодилася взяти участь у саміті НАТО в Лісабоні наступного місяця і розглянути можливість участі у створенні американської системи протиракетної оборони у Східній Європі.

Дмітрій Медвєдєв оголосив після тристороннього саміту Росії, Німеччини та Франції у Нормандії, що він приїде на саміт НАТО 19-20 листопада: "Мені видається, що це розширить пошуки необхідних компромісів і розвиток діалогу між Російською Федерацією та Північно-Атлантичним Альянсом загалом".

Президент Медвєдєв також закликав НАТО деталізувати можливу участь Росії у суперечливих планах США збудувати систему протиракетної оборони у Східній Європі, перш ніж Москва зможе визначити свою позицію".

Рішення Медвєдєва взяти участь у саміті НАТО стало єдиним наслідком переговорів у Нормандії, де він зустрічався з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Ніколя Саркозі.

Берлін та Париж заявили про саміт як спробу "перезавантаження" з Москвою. Проте, лідери спромоглися лише "підтвердити свою відданість разом працювати над проблемами безпеки Євроатлантики та Євразії".

Ангела Меркель заявила на спільній прес-конференції з Медвєдєвим, що вона "рада" його рішенню приїхати на саміт НАТО, бо "ми всі в одному човні, коли йдеться про загрози 21 століття".

Президент Саркозі заявив: "Німеччина та Франція розглядають Росію як дружню країну".

"Інформаційна операція Москви"

Сергій Герасимчук, експерт Центру стратегічних та безпекових досліджень, коментуючи російські пропозиції та їх перспективи, назвав пропозиції Москви взяти участь у розробці нової європейської концепції безпеки "інформаційною операцією".

Сергій Герасимчук: Як на мене, це дуже цікавий формат. Коли створювалось НАТО, то неформальний слоган цієї структури був таким: “To keep Americans in, Germans down, and Russians out”(тримати американців у структурі, німців унизу, а росіян - поза). Зараз ініціатива Медведєва щодо європейської системи – це майже те саме, тільки навпаки: спроба створити структуру, яка б тримала Russians in and Americans out (росіян у структурі, а американців - поза). Проблема полягає в тому, що Європейський Союз і Російська Федерація ведуть дискурс у різних площинах. ЄС виходить з позиції постмодерного утворення, тоді як Росія - суто з позиції “вестфальської” держави. Європейський Союз вважає, що своїми спробами ведення діалогу щодо безпекових питань з Росією він тримає Росію залученою (Russia engaged), натомість, у Москві вважають, що це можливість для них бути саме у системі і впливати на неї. Інший момент, який також був причиною для обговорення європейської безпеки – це те, що у Москві могли змиритися з існуванням лише однієї наддержави – США. А тепер місце у клубі наддержав прагне зайняти Китай або Індія, в той час як Росія поступово зсувається на маргінес – це абсолютно не влаштовує Росію. Таким чином, було створено інформаційний шум, приводом для нього стала ініціатива щодо європейської системи безпеки.

Бі-Бі-Сі: Згаданий вами слоган означав, що для НАТО важливо було тримати американців у Європі, аби вони фактично контролювали Європу; німців і надалі придушувати, пам’ятаючи наслідки Другої світової війни; Росію взагалі тримати за рамками будь-якої системи. А ця нова ідея полягає у тому, щоб американців тримати за рамками, а Росія відіграватиме набагато важливішу роль?

Сергій Герасимчук: Йдеться суто про інформаційну операцію. Російські фахівці, експерти (яких важко віднести до проєвропейських демократів), кажучи про російські ініціативи, наголошують на тому, що йдеться тільки про декларацію. Європейська система безпеки, ініціатива Медвєдєва, реального наповнення не має, принаймні на даному етапі. І говорити про те, що це може стати реальним механізмом, який заміняв би НАТО, не варто. Можливо, у довгостроковій перспективі - це спроба шляхом маніпуляції поняттями запропонувати Європейському Союзові концепцію зон відповідальності. При цьому маючи на увазі, що Росія розглядає ці зони відповідальності як зони впливу.

Бі-Бі-Сі: Якщо говорити про Україну, де абревіатура НАТО для багатьох залишається таким собі опудалом, яким можна лякати. Можливо, саме у цій системі колективної безпеки Україна знайшла б місце і змогла відігравати роль “місточка” між старою Європою і Росією та такими країнами як Китай, Індія?

Сергій Герасимчук: Звичайно, в Україні НАТО – це досить стереотипізований блок. Навіть проводились кумедні соціологічні дослідження, де в опитування включалися питання про ставлення населення до НАТО і до організації Північно-Атлантичного договору. І до організації відсоток довіри був значно вищий, ніж до НАТО. Тобто люди не ідентифікували, що це одна й та сама структура. Якби тут проводилась більш ефективна робота: і з української сторони, і з самого Альянсу, - то можна було б досягти прогресу.

Але мені не дуже подобається ідея, що Україна могла б стати “місточком”. Один мудрий чоловік колись мені сказав, що проблема моста у тому, що він не належить жодному з берегів. Такий підвішений стан – це мало приваблива функція. Якби Україна могла бути повноцінно включеною до євроатлантичної системи безпеки, а саме до Альянсу, то, звичайно, вигод у цьому було б значно більше, ніж недоліків.

Бі-Бі-Сі: Отже, писати некрологи НАТО ще зарано?

Сергій Герасимчук: Звичайно, зарано. Я би сказав, що у Російській Федерації мислять категоріями постімперськими, які не зовсім у правильному ключі інтерпретують європейські ідеї і дещо їх спотворюють.

Новини на цю ж тему