Експерти радять запасатися юанями

Після зустрічі із китайським віце-прем'єром міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер заявив, що Китай погодився на зміцнення юаня. Раніше США звинувачували Китай у штучній недооцінці національної валюти, що стимулювало китайський експорт.

Переговори американського та китайського урядовців відбулися одразу по завершенні зустрічі міністрів фінансів G20, під час якої урядовці 20 найрозвиненіших країн світу домовилися відмовитися від практики "валютних воєн," коли одна країна штучно утримує занижений курс своєї національної валюти, і завдяки цьому, має переваги для свого експорту на зовнішніх ринках.

Водночас експерти передбачають, що попри ці домовленості, боротьба між доларом та юанем загострюватиметься.

Наразі Сполучені Штати звинувачують Китай у маніпулюванні обмінними курсами, і зокрема, у штучному заниженні обмінного курсу юаню, що вигідно позначається на китайському експорті. У свою чергу Китай наполягає, що монетарна політика Заходу проштовхує інвестиції в Азію, і змушує уряди втручатися у валютні ринки.

Економіст Арвінд Субраманян вважає, що занижена вартість китайського юаню була проблемою і до економічного сповільнення. А рецесія додала до цієї проблеми ще один токсичний елемент.

Валютна війна, каже експерт, полягає в тому, що США наповнюють доларами світ, що призводить до подешевшання долара. У той сам час Китай намагається не дати долару подешевшати, тримаючи натомість низьким курс своєї валюти. Таким чином ті дві країни переслідують власні цілі: американці хочуть вийти з рецесії, а китайці досягти більшого зростання.

За 5-10 років жодна країна, зокрема, і Україна не обійдеться без включення юаня у свій валютний кошик, який поки що базується на доларі - сказав в інтерв‘ю Бі-Бі-Сі заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин Академії наук України доктор економічних наук Валерій Новицький.

Валерій Новицький: Китай змінює свою позицію в системі міжнародного поділу праці, і він значною мірою буде переорієнтовуватися на власний ринок, який, звичайно, має тенденцію до розширення. Це з одного боку. З іншого боку, Китай дедалі більшою мірою виходить на експорт високотехнологічних товарів. А для експорту високотехнологічних товарів нема такої великої потреби у заниженні курсу національної валюти. Тому я б сказав, що Сполучені Штати по інерції і враховуючи тактичну ситуацію, звинувачують Китай у тому, що він занижує юань. Як на мій погляд, саме життя виведе ситуацію в іншу площину, коли так питання стояти не буде. Тобто, валютні війни завжди виникали час від часу. І в цьому нема нічого дивного. І це економічна історія – валютні війни і штучне заниження різними країнами своєї валюти.

Бі-Бі-Сі: Тобто, є все ж таки методи, коли навіть у ринкових умовах національну валюту можна знижувати якось?

Валерій Новицький: Таких методів безліч. І передусім цей метод пов’язаний з тим, що Центробанк може закуповувати іноземну валюту, скажімо, долар США, і викидати на ринок власну валюту. Або купувати власну валюту, знову ж таки, за іноземну валюту. І це, передусім, робить Центробанк. Такі можливості є у будь-якого Центробанку. А я вам скажу, що Китай, на відміну від "простих" ринкових економік, який фактично має, скоріше, централізовану і планову економіку, має значно більше можливостей активно впливати на національну валюту. І нарешті не варто забувати, що Китай перетворюється на багатшу у світі країну, яка скупила основні фондові резерви Сполучених Штатів Америки.

Бі-Бі-Сі: А чи можна взагалі говорити про якусь боротьбу чи суперництво економічне, чи валютне між Сполученими Штатами і Китаєм? Можливо, насправді має місце велетенська, дуже тісна взаємодія, про яку не раз заявляють і американці, і китайці. А ці країни надто залежать одна від одної, чи не так?

Валерій Новицький: Ви так кажете, що країни залежать одна від одної, нібито ви очікуєте, що взагалі вже наступає ідилія, і між цими країнами не буде жодної суперечності. Очевидно, що ми маємо ситуацію, коли країни не просто залежать одна від одної, а коли країни поринуть у своєрідну патову ситуацію, оскільки це дві сильні країни, оскільки кожна з них має серйозні засоби тиску на іншу країну. А будь-яка залежність не означає якусь ідеалізацію відносин. Насправді відносини є дуже складними, і кожного разу вони залежать від балансу сил між Китаєм і Сполученими Штатами Америки. І ми розуміємо, яка країна що може зробити іншій країні. Насправді, валютні війни ось у такому "класичному" варіанті відійшли, безумовно, в минуле. Сьогодні провідні гравці, які контролюють, знову ж таки, провідні валюти, не зацікавлені у тому, щоб валютна війна почалася у повному масштабі. І чому? Скажімо, якщо так трапилося, то це, безумовно, могло б означати і підрив позиції долара Сполучених Штатів Америки, якщо б США безконтрольно занижували курс національної валюти. Це означало б, що сума зобов’язань інших країн по відношенню до Сполучених Штатів Америки була б нижчою, оскільки занизився би курс долара і, таким чином, сумарна купівельна спроможність трильйонів доларів, які розташовані за кордоном США, зменшилася б. З іншого боку, для Сполучених Штатів було б неможливим зменшити у такому обсязі "експортувати" свої долари (я маю на увазі папірці).

Бі-Бі-Сі: Десь там далеко Китай зі Сполученими Штатами чубляться чи не чубляться, а для України, для гривні це взагалі має якесь значення, для світової фінансової системи?

Валерій Новицький: В умовах глобалізації та інформатизації ані Америка, ані Китай не є такими вже далекими країнами, і якщо вони чубляться, то це стосується і України. Але, безумовно, України передусім стосується інше питання: чи буде Україна проводити власну грамотну національну валютно-фінансову політику чи не буде? Сьогодні українська валюта прив’язана до долара США значно більшою мірою, ніж це було б доцільно. І виходить так, що від динаміки коливань курсу долара і курсу євро українці втрачають двічі. І через те, що при підвищенні курсу долара українська позиція на ринках Європи погіршується і навпаки. І, скажімо, коли відбувається інфляція або підвищення цін в Європі, то Україна, яка втратила цілі галузі, і яка інколи залежить, ну, не скажу, на 100%, але значною мірою від європейських поставок, то в Україні це означає автоматичне підвищення цін на імпортну продукцію. Україні варто, все ж таки, подумати про баланс валют у кошику, до якого може бути прив’язана гривня.

Бі-Бі-Сі: Чи варто туди юань заносити, у той кошик?

Валерій Новицький: Ось я про це і хотів сказати. Якщо сьогодні фактично має місце прив’язка до долара США, і вже достатньо давно багато експертів казали про необхідність залучення євро до цього кошика, то я б сказав, що дедалі більшою мірою визріває ситуація, коли об’єктивно має бути залучений і Китай до будь-якого валютного кошика. Сьогодні це ще є не так помітно і не так зрозуміло, але пройде 5-10 років, і позиції юаня на світовій арені і на світових валютних ринках будуть значно потужнішими, і жодна країна світу не обійдеться без включення китайської валюти у будь-який валютний кошик.