Литвин хоче спільного підручника без політики

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступає за створення спільного російсько-українського підручника з історії без втручання політики.

Image caption Володимир Литвин за науку без політики

Як повідомило агентство Інтерфакс із Санкт-Петербурга, пан Литвин, історик за освітою, який у радянські часи викладав цю дисципліну, наголосив на потребі підходити до питання спільного підручника з наукових, а не політичних позицій.

Спікер українського парламенту додав, що створення подібного підручника ускладнюється тим, що Росія та Україна не мають єдиної думки про спільну історію.

"А якщо ми хочемо запропонувати такий собі катехізис чи молитослов, то це недопустимо. Політику в науку вплітати не можна," - заявив пан Литвин.

У середу міністри освіти України і Росії Дмитро Табачник і Андрей Фурсенко підписали спільний протокол про співпрацю в гуманітарній сфері, де одним із освітніх проектів стала розробка методичного посібника для вчителів історії обох країн, для чого створено робочу групу з науковців.

Контроверсійність спроб гармонізації

Задум створити спільний російсько-український посібник для вчителів історії став одним із найбільш контроверсійних у гуманітарній політиці нової влади.

Image caption Міністри освіти на церемонії в травні: бажання знайти спільні позиції

Історики, політологи, а також політики з націонал-демократичного табору назвали цю ініціативу спробою відновити пострадянське тлумачення історії, яке б виправдовувало злочини тоталітарного комуністичного режиму.

Опоненти ідеї спільного посібника для вчителів історії вказують також на нереалістичність завдання, яке постало перед робочою групою: синхронізувати суперечливі історичні позиції Національної академії наук України і Російської академії наук у питаннях Голодомору 1932-1933 років, діяльності УПА і Другої світової війни.

Кроки попередньої влади України, спрямовані на поширення "націєцентричного" погляду на українську історію 20-го століття, викликали гостру критику Кремля і дипломатичні ноти протесту. З перемогою Віктора Януковича на президентських виборах у лютому звинувачення на адресу Києва в "переписуванні історії" припинилися, а українські високопосадовці почали публічно проголошувати історичні оцінки, які збігаються з офіційними російськими.

Читати інтерв'ю американського історика Тімоті Снайдера про переписування історії.

Новини на цю ж тему