Туризм у Криму: як реалізувати потенціал?

У Лондоні триває Всесвітній туристичний ярмарок: тисячі компаній, сотні країн намагаються зацікавити потенційних клієнтів своїм, як вони висловлюються, "туристичним продуктом". Серед 187 представлених цього року країн - чимало "нових" на туристичній мапі, в тому числі Україна і Грузія.

Image caption Севастопольська Панорама - улюблене місце відвідин туристів

Обидві країни прагнуть прориву на міжнародному ринку, і зокрема, тому їхні туристичні відомства, разом з авіакомпанією МАУ, зацікавленою у збільшенні пасажирських потоків на цьому напрямку, організували інформаційні поїздки до Грузії та Криму британських тураґентів та журналістів. Але з якими враженнями вони повернулися?

Перша частина розповіді про поїздку до Грузії

Куди поділася корупція? Грузія - частина 2

"Колись ми і мріяти не могли побувати у Балаклаві!"

"...У долину Смерті верхи їхали шість сотень" - декламувала поему лорда Альфреда Теннісона "Атака легкої кавалерійської бригади" наш кримський гід, знавець місцевої історії Майя Маменко (при чому декламувала не у моєму самодіяльному перекладі, а в оригіналі англійською, що особливо зворушило британців).

Image caption Балаклава - колись дуже секретна база підводних човнів

Слухаючи ті класичні рядки англійської поезії, ми водночас дивилися на ту саму "долину смерті" під Балаклавою, де внаслідок трагічного непорозуміння загін британської легкої кавалерії рушив просто на російські гармати, опинився у пастці між позиціями ворога, і все завершилося кривавою розв'язкою.

Британці взагалі з величезним пієтетом ставляться до воєнної історії, при чому шанують свої поразки так само, як і перемоги. Але цей епізод Кримської війни в історичній пам'яті мешканців Сполученого Королівства посідає особливе місце, бо та війна середини 19-го століття була першою так званою "медіа-війною", себто саме тоді вперше правду про неї розповіли репортери, і невипадково саме цей епізод справив таке враження на Альфреда Теннісона.

"Чимало британців хотіли б відвідати поля цих битв", - казав мені Девід Скотт, засновник і власник компанії Scotts Tours. За його ж словами, колись британці не могли і мріяти побувати у Балаклаві. Місто було одним з найзасекреченіших під час холодної війни, бо за радянських часів тут була розташована база радянських підводних човнів.

Image caption Севастополь ще не зіпсований увагою західних туристів

Тепер тут музей - ще одна туристична атракція. Список тих принад з багатьох епох, при чому розташованих по сусідству, або принаймні відносно неподалік, можна продовжувати довго: від руїн генуезької фортеці до знаменитої "Севастопольської панорами" Франца Рубо, від древнього Херсонеса до Бахчисарайського фонтану" та Успенського монастиря в скелях.

"Небагато місць у світі, де можна впродовж дня побачити і старовинні руїни, і місця легендарних боїв, і ханські палаци, і оповиту таємницями військову базу - та ще й мати достатньо часу на обід і вчасно повернутися на вечерю", - казав мені Майк Флітвуд, начальник європейського відділу британської туристичної фірми Cox & Kings, яка, за його власним висловом, є майже такою ж старою, як і винні підвали в Маcсандрі.

Якщо ж у Криму є КІЛЬКА днів, можливості стають ще розмаїтішими. Скажімо, можна познайомитися із історією російської царської родини (і принагідно дізнатися, в яких саме палацах мешкали Черчілль, Рузвельт і Сталін, коли у лютому 1945 року з'їхалися на знамениту Ялтинську конференцію.)

Ті ж, хто бачив постановки Антона Чехова у західних театрах (зокрема, в Лондоні він є одним з популярних авторів), можуть подивитися, де саме народилася "Дама із собачкою", або погуляти чеховським садом в ялтинському будинку-музеї, який дожив до нашого часу разом з "Вишневим Садом". Шампанське, вірменські танці і металошукачі

Як і в Грузії, туризм ( і вино!) є великою надією кримської економіки. В те, що у Криму є великий туристичний потенціал, палко вірять і місцеві власті, і туристичні фірми.

Image caption Дегустаційний зал Массандри

"Перетворити Крим на перлину України - наше стратегічне завдання", - казав мені міністр курортів та туризму автономної республіки Сергій Кириленко, який з гордістю розповідав, що кількість круїзних туристів цього року вдалося збільшити мало не на третину.

Туризм в Криму підтримується і американським ґрантом: цей напрямок є пріоритетним у проекті Місцеві Інвестиції і Державна Конкурентоспроможність (LINC).

До того, щоб західні експерти повернулися з найкращими враженнями і донесли звістку про цю "перлину" до своїх клієнтів, доклали багатьох зусиль і Кримський центр розвитку туризму, і представники Міжнародних авіаліній України, які привезли сюди групи з Британії, Німеччини та Голландії, і кримські туроператори з різних регіонів, які закидали нас візитівками і полум'яними закликами їхати в Крим відпочивати, пізнавати, лікуватися, купатися,"фестивалити", слухати джаз і навіть танцювати танго.

Не заперечували цього потенціалу і західні турагенти. Їм приємно було, коли в ялтинських готелях потенційних бізнес-партнерів зустрічали мускатним шампанським, а на спеціальному ґала-обіді ансамбль кримських вірменів вражав віртуозними па.

Надії і реалії

Екстравагантні зусилля ці однак почалися не вчора. Девід Скотт, скажімо, єдиний з нашої групи, вже був у Криму зі схожою місією ще 1999 року (згадує, що летів тоді до Сiмферополя ще на "Яку", а не на "Боїнгу", як ми зараз, і льотчик у шкірянці махав пасажирам рукою через скляну загородку!).

Тоді, каже пан Скотт, кримські власті настільки хотіли привабити закордонних туристів, що вдавалися навіть до відчайдушних заходів. Наприклад, він твердить, що тоді йому та його колегам вручили... металодетектори, щоб шукали древностей на кримських пляжах! Він згадує про це, як про курйоз (цього разу, дякувати долі, нічого подібного нам не пропонували!), але і від тієї давньої поїздки у нього залишилось чимало дуже гарних вражень.

Проте коли я запитала пана Скотта, чи збирається він дійсно розпочати організацію кримських турів для британських любителів військової історії, він обережно відповів, що ще "має уважно вивчити ринок".

Image caption Ялта. Ленін і пальми - Даґмарі Корріґан з Інтуристу сподобалося

Інша британська фірма, Cox & Kings, нещодавно вже включила Крим до своєї брошури, і перша група туристів має прибути навесні 2011 року. Майк Флітвуд, один із менеджерів тієї фірми, сподівається, що ця пропозиція викличе достатньо зацікавлення і що тур не доведеться скасовувати, як колись поїздки до Білорусі.

"Крим має набагато більше шансів, ніж Білорусь, про яку британським мандрівникам майже взагалі нічого не відомо", - каже пан Флітвуд. Однак все ж таки новий кримський маршрут і для цієї фірми поки що є експериментом.

Навіть представниця "Інтуристу" Дагмара Корріган сказала мені, що більшість їхніх туристів і далі їдуть до Росії, а до України минулого року вони відправили... лише одне подружжя за індивідуальним маршрутом.

Іншими словами, хоч у Криму, як і в Грузії, з туризмом пов'язують великі надії, але в обидвох випадках складається враження, що на шляху до здійснення "дивовижних потенціалів" ще треба подолати цілком прозаїчні реалії. Насамперед, як я відчула в розмовах iз західними експертами, поставити перед собою і чітко відповісти на запитання: Для кого ми стараємося і кому ми потрібні? І як зробити так, щоб ті, кому ми потрібні, захотіли почути те, що ми хочемо їм сказати?

(Далі буде)