Рада знову розгляне Податковий кодекс

Протести проти Податкового кодексу
Image caption Учасники акції протесту проти нового Податкового кодексу у Каховці

У вівторок Верховна Рада має повернутися до розгляду Податкового кодексу, який критикують підприємці. Кілька днів тому текст Податкового кодексу було оприлюднено на вебсайті парламенту.

Влада твердить, що пішла на максимальні поступки підприємцям, підприємці кажуть, що у разі ухвалення такого Податкового кодексу будуть змушені закрити свій бізнес чи повернутися у тінь.

Між першим та другим читанням до проекту Податкового кодексу було внесено майже 4,5 тисяч поправок. Прем’єр-міністр Микола Азаров твердить, що і урядовці, і члени профільного парламентського комітету, намагалися врахувати якомога більше побажань підприємців, і, водночас, зберегти певний рівень надходжень до бюджету, аби держава могла виконувати свої функції.

Він скритикував акції протесту представників малого та середнього бізнесу, які відбулися в Україні останніми тижнями. Прем’єр вважає, що ці акції були організовані політичними противниками влади, і що ані організатори, ані учасники мітингів не бачили проекту Податкового кодексу.

"Треба сказати, що проект Податкового кодексу викликає дуже багато спекуляцій. Це не дивно, бо Податковий кодекс перекриває кисень тіньовій економіці, злочинному бізнесу на відшкодуванні ПДВ та кладе край наживі на наших людях. Ми всі спостерігали, як минулого тижня в країні намагалися демонструвати протест підприємців. Насправді ці люди, яких змусили зображувати протест, ані їх господарі, Податкового кодексу в очі не бачили. Ми уважно вислухали всі аргументи і претензії представників малого бізнесу. Обґрунтовані – прийняли, врахували, але це вже межа. Те, що 4 мільйони громадян не беруть участі у суспільних витратах, не роблять внеску в утримання пенсіонерів – це є абсолютно неправильно", - наголосив Микола Азаров.

Касові апарати і спекуляції довкола

Прем'єр спростував поширену серед підприємців інформацію про посилення податкового тиску, збільшення кількості перевірок та подорожчання патентів на бізнес. Утім, пан Азаров також, наприклад, спростував і інформацію про те, що буцімто платники єдиного податку будуть зобов’язані мати касовий апарат для здійснення грошових розрахунків.

Раніше про обов’язковість касових апаратів говорив голова Держкомпідприємницва, Михайло Бродський. Проте віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тігіпко заявив, що це лише "спекуляції людей, далеких від підготовки проекту Податкового кодексу".

Врешті, в опублікованому на сайті Верховної Ради законопроекті касові апарати таки згадуються – у випадку, якщо підприємець, що платить єдиний податок, хоче збільшити свої доходи до 600 тисяч гривень, тобто, подвоїти їх у порівнянні із доходами, для фіксації яких касовий апарат не потрібен. Це підтвердив і голова комітету з питань податкової та митної політики, регіонал Віталій Хомутинник:

“По обігу ми домовилися підняти удвічі, тобто, підняти із 300 до 600 тисяч гривень, з урахуванням касового апарату, який обов’язково купується за рахунок держави.”

Підприємці ж кажуть, що навіть у разі, як вони не витрачатимуться на сам касовий апарат, він потребуватиме обслуговування, певних навичок, а також означатиме потребу у здійсненні повного бухгалтерського обліку, а відтак, одна із найбільших переваг єдиного податку – спрощена система звітності – зникає.

Крім того, у проекті Податкового кодексу суттєво скоротився і сам перелік видів підприємницької діяльності, яку можна здійснювати, сплачуючи єдиний податок. Наприклад, представники таких вільних чи творчих професій, як журналісти, юристи, фінансові консультанти та комп’ютерники вже не зможуть скористатися перевагами спрощеної системи оподаткування.

Це означає, що частина із них буде змушена згорнути свій бізнес, частина – повернеться у тінь, і, на власний страх і ризик, не платитиме жодних податків.

"Будуть і ті, хто буде змушений працювати не на себе, а на великий бізнес", – каже колишній голова парламентського комітету з питань податкової політики, який позбувся своєї посади між двома читаннями законопроекту, депутат від БЮТ Сергій Терьохін.

"Філософія цієї "компашки" є простою – кілька великих корпорацій, 90% найманих працівників, "нуль" малого та середнього бізнесу, як теоретичного конкурента корпорацій, і "нуль" податків для олігархів", - наголосив пан Терьохін.

За різними підрахунками, малий та середній бізнес в Україні "годує" від 2 до 4 мільйонів українців. Крім того, оглядачі вважають приватних підприємців найактивнішою частиною суспільства, базою для утворення середнього класу та запобіжником люмпенізації та майнового розшарування країни.

Новини на цю ж тему