Родина Бандери: перепоховання не на часі

Степан Бандера
Image caption У жовтні минуло 51 рік з дня смерті провідника ОУН Степана Бандери

Онук Степана Бандери оприлюднив позицію родини щодо ініціативи перепоховати провідника ОУН в Україні. Місяць тому виповнився 51 рік із дня смерті Степана Бандери, якого було вбито і поховано в Мюнхені.

Згідно з заявою Степана Бандери-молодшого, яку подає інтернет-видання "Українська правда", позиція родини така: перепоховання повинно сприяти консолідації українського суспільства, а не його розколу.

"Я не уявляю - і це моя позиція - перепоховання можливим при сьогоднішній владі, яка так вдало тримається на розколі суспільства, - адже розділеними легше керувати. Тим більше, що при цій владі все дозволено українофобам, які без страху нападають на свідому українську молодь навіть під час музичних фестивалів".

Image caption За влади Віктора Януковича суд скасував звання Героя України для діда Степана Бандери, яким його нагородив Віктор Ющенко

За старших людей, які можуть прийти на похорон, онук Бандери побоюється особливо, бо, як він вважає, з ними можуть розправитися ще легше навіть "навіть у такому прогресивному регіоні як Станіславівщина".

Аби перепоховання не викликало протистояння у суспільстві, йому, на думку представника родини Бандер, має передувати просвітницька робота з донесення історичної правди до широкого українського загалу. Від команди президента Януковича цього чекати годі, вважає Степан Бандера- молодший.

"Ми бачимо, хто сьогодні відповідає за освіту в начебто незалежній Україні, яка нібито навіть неспроможна написати свою власну історію без допомоги "старшого брата по великій вітчизні".

Хто хоче перепоховання

Перепоховання провідника ОУН, якого суд за влади Віктора Януковича позбавив звання Героя України, присудженого йому екс-президентом Ющенком, ініціювала інтелігенція Івано-Франківська, яка минулого тижня створила комісію з перепоховання праху Бандери на Прикарпатті. Очолив комісію історик Роман Петрів, який каже, що виношував ту ідею кілька місяців.

"Герої України повинні лежати у рідній землі", - вважає пан Петрів, який сподівається на підтримку його ініціативи українцями по цілому світу. Історик наголошує на неполітичному характері акції і цим пояснює небажання ініціаторів залучати до цієї справи жодну з політичних партій. А тому звернення розіслані через інтернет до української діаспори та безпартійних благодійників.

Image caption Степан Бандера похований у Мюнхені

Створена в Івано-Франківську комісія вирішила робити у місті пантеон, куди можна було б перепоховати й інших героїв визвольної боротьби.

Що ж до нового місця для могили Бандери, то нині ініціатори розглядають три пропозиції: село Старий Угринів – місце народження провідника ОУН, місто Калуш чи обласний центр Івано-Франківськ.

Степан Бандера похований у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф. Саме у Мюнхені його вбив агент КГБ Богдан Сташинський.

Онук провідника ОУН Степан Бандера, який є громадянином Канади, але мешкає і працює в Україні, каже, що 2009 року, коли вибіг термін "оренди" земельної ділянки для поховання на німецькому цвинтарі, родина вирішила продовжити угоду ще на 10 років, сплативши за це 3 тисячі євро.

І хоч перепоховання за бажання можна провести у будь-який час, торік ще за президентства Ющенка у відповідь на пропозицію його секретаріату родина Бандер вирішила, що наразі це робити зарано.

Image caption Похорон Степана Бандери 1959 року, архівне фото

"Перепоховання обов'язково відбудеться. Але не в найближчому майбутньому. Від себе раджу українцям зараз думати більше про Межигір‘я, а не Бандеру, аби їхнє життя покращилося вже сьогодні", - каже онук Бандери, натякаючи на історію з заміським маєтком президента Януковича та спонукаючи українців пильніше придивлятися до дій чинної влади і адекватно реагувати на них.

Для себе особисто родина Бандер вважає найбільш негайним пріоритетом встановлення місця поховання батька провідника ОУН священика Андрія, розстріляного в Києві в липні 1941 року. Хочуть вони також знати правду про долю Богдана Бандери - наймолодшого з братів Бандер, чий слід зникає на Миколаївщині в роках Другої світової війни.

"Знаємо, що він йшов похідними групами ОУН на Велику Україну проголошувати українську незалежність в 1941 року. А потім його слід зникає...", - пише Степан Бандера-молодший на "Українській правді".

Ідея перепоховання українських героїв, чиї могили розкидані по цілому світу, є популярною в західноукраїнських областях. 30 жовтня 2010 року у Львові на Личаківському цвинтарі перепоховали прах провідних діячів ОУН Лева та Дарії Ребетів, які також були поховані у Мюнхені.

Серед видатних українців, похованих в інших країнах, - Симон Петлюра, Нестор Махно, Володимир Винниченко (Франція), Іван Мазепа (Румунія), Микола Костомаров, Петро Кальнишевський, Семен Гулак-Артемовський, Дмитро Бортнянський, Павло Грабовський, Микола Гоголь, Олександр Довженко (Росія).

Новини на цю ж тему