Вацлав Гавел: Росії не місце в НАТО

Вацлав Гавел: Росія - завелика для НАТО
Image caption Вацлав Гавел: Росія - завелика для НАТО

Одним із ключових питань на саміті НАТО в Лісабоні є поліпшення відносин альянсу з Росією.

Кореспондент Російської служби Бі-Бі-Сі у Празі розмовляв на цю тему з колишнім чеським президентом Вацлавом Гавелом і запитав його, чи вважає він Росію європейською країною і чи бачить її коли-небудь у складі НАТО.

Вацлав Гавел: Росія - величезна країна. Вона стоїть ніби особняком на великому євразійському просторі. В цьому її самобутність. В її інтересах - мати гарні взаємини з усіма країнами. Але я вважаю, що немає сенсу у вступі Росії в НАТО, оскільки ця організація становить собою регіональну групу держав. А Росія за розмірами території - більша за всі країни альянсу разом узяті. Росія - це цілий континент, цивілізація. Якщо прийняти її в цю організацію, то чому би не прийняти Нову Зеландію? Вона за своїми цінностями ближча до країн НАТО, ніж Росія.

Бі-Бі-Сі: Чи не розмінюють європейці та американці свої ідеали, коли в обмін на підтримку Росії в афганському чи іранському питаннях ідуть на поступки Москві і заплющують очі на явно авторитарні тенденції в Росії?

Вацлав Гавел: Я вже казав, що вважаю неправильним заплющувати очі на внутрішню політику держави заради економічних вигод. Коли Росія певний час тому скоротила постачання нафти в Чехію, мені інстинктивно одразу хотілися сказати: "Ну й не треба! Ви не хочете продавати - ми не хочемо купувати". Але ніхто серед наших політиків так не вчинив. Якщо йти за такою тенденцією, то, я вважаю, це призведе до катастрофи. Людські цінності завжди повинні мати пріоритет над прагматичними відносинами. Наприклад, будівництво газопроводу Північний потік. Я вважаю це політично нерозумним кроком, бо для Польщі, яку газопровід обходить стороною дном Балтійського моря, і Німеччина, і Росія - політично непрості сусіди і сфера взаємин з ними - дуже чутлива.

Бі-Бі-Сі: Чи не турбує вас те, що однією з рис європейської політики став антиамериканізм?

Вацлав Гавел: Важко однозначно відповісти. Можливо, це ревнощі чи страх перед Америкою та її глобальною могутністю. Це може бути скепсис старої європейської цивілізації стосовно молодої, американської. Причина цієї неприязні може бути і в пихатості, яку час від часу проявляють американці. Але можуть бути й більш серйозні причини.

Бі-Бі-Сі: Якщо ви вірите в ідеали демократії, чи подобаються вам методи поширення демократії, наприклад, в Іраку. Ви не відчуваєте своєї відповідальності?

Вацлав Гавел: Особистої відповідальності я не відчуваю. Я, до речі, не сприймаю операції в Іраку та Афганістані як спробу експорту демократії в прямому значенні цього слова. Хто зна, чи буде в тих країнах взагалі колись створена демократія західного зразка. Але це був акт небайдужості до долі інших людей. Не можна було миритися з тим, наприклад, що Саддам Хусейн знищував опонентів, розчиняючи їх у соляній кислоті. Тому такі інтервенції не можна автоматично сприймати, як прагнення США бути світовим жандармом. Тут важливе інше: перш ніж схвалювати таке рішення, його треба обговорювати. Важливо, щоб США домагалися міжнародної підтримки, намагалися переконати світове співтовариство, як це було 1991 року перед першою війною у Перській затоці. Я тоді вже був президентом і добре пам'ятаю, як держсекретар США об'їхав усіх союзників Америки, намагаючись переконати їх, що збройні дії потрібні. США і НАТО не повинні вважати, що вони мають право вводити свої війська коли і куди завгодно.

Бі-Бі-Сі: Що можна сказати про історію взаємини Чехії з Росією?

Вацлав Гавел: В Чехії відкритість до Росії існувала кілька століть. Це взагалі не характерно для нашого регіону. Скажімо, якщо говорити про поляків, то у них з росіянами набагато більше взаємних підозр і неприязні. Так, після окупації у нас була популярна пісня "Йди додому, Іване". Але, відверто кажучи, це не змінило відношення до російських людей. Насамперед тому, що чехи сприймали окупацію як агресію з боку комуністів, радянського режиму, а не росіян взагалі. Зараз відношення звичайно стає дещо настороженим. І це пов'язано насамперед з бурхливою діяльністю російського капіталу. Наприклад, дружина колишнього московського мера купила в Чехії багато об'єктів нерухомості. Цей наступ особливо помітний у Карлових Варах, де навіть вивіски часто великими літерами написані російською і внизу маленькими - чеською. Звичайно, багатьох це дратує.