Підприємці розширили коло вимог до влади

Учасники протестів проти Податкового кодексу в Києві оприлюднили три нові вимоги до влади. Вони наполягають, аби парламент скасував "офшорну" угоду із Кіпром, скоротив витратну частину державного бюджету та ухвалив закон "Про доступ до інформації".

Гроші з Кіпру як джерело наповнення бюджету

На думку дрібних підприємців, денонсація угоди з Кіпром та подальше недопущення створення інших джерел витікання українського капіталу в офшорні зони, сприятиме наповненню державного бюджету.

"Саме завдяки цій угоді "Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна", яка була укладена ще за часів УРСР, близько 20 мільярдів доларів щороку недоотримує державний бюджет України, а це майже 10% ВВП і майже половина всіх податкових надходжень за рік! Це гроші олігархічного капіталу та великого бізнесу, мабуть, доброї половини нардепів, що сидять у парламенті, які виводять їх на офшори. Згідно даних Державного комітету статистики, приблизно 90% всіх інвестицій українців за кордон – це Кіпр",- сказано в інформаційному повідомленні, яке за дорученням штабу протестної акції поширила громадська організація "Новий громадянин".

Учасники протестів вважають, що завдяки цим податковим надходженням можна буде наповнити необхідну дохідну частину бюджету, зменшити податковий тиск та уникнути знищення малого та середнього бізнесу, а також підвищити пенсії пенсіонерам, а вчителям та медикам - зарплати.

Image caption Підприємці вимагають відставки уряду

Ощадний режим - для всіх

Друга додаткова вимога до влади - зменшення витрат державного бюджету так, як це роблять інші країни, потрапивши у фінансову скруту.

"Вимагаємо скоротити на 20% заробітні плати народним депутатам. Середня зарплата нардепа - 17425 гривень, плюс депутат має право ще на 17425 гривень на місяць на відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням своїх повноважень, плюс витрати на оздоровлення, авіаквитки, утримання особистих помічників тощо".

Протестувальники також вимагають значно скоротити витрати на утримання апарату парламенту, адміністрації президента та оздоровлення депутатів.

За прозорість бюджетних витрат

Третя додаткова вимога підприємців стосується питання, на якому ще два тижні тому наполягали лише журналісти. Тепер в ухваленні закону "Про доступ до інформації" знайшов сенс і бізнес, який вважає, що той документ дасть можливість спільно із громадськістю контролювати діяльність влади та, зокрема, витрачання державного бюджету.

"Ми, представники малого та середнього бізнесу, готові сплачувати справедливі податки та наповнювати державний бюджет. Але ми маємо бути впевненими, що наші податки будуть витрачені на підвищення пенсій пенсіонерам, підвищення зарплат вчителям, на якісну медицину, і що за наші гроші Нацагентсво по Євро 2012 не робитиме собі ремонт за мільйон гривень, Президент України не літатиме на найдорожчому гвинтокрилі. Ми наповнюємо цей бюджет, ми маємо його контролювати!"

До понеділка, 29 листопада, підприємці наполягали на президентському вето на Податковий кодекс та вимагали відставки уряду, який підготував той документ. Ще однією вимогою було проведення виборів до парламенту у березні 2011 року.

У понеділок зранку підприємці зажадали відставки віце-прем‘єра з економічних реформ Сергія Тігіпка та закликали політиків долучитися до акції. Читати подробиці

Попри снігопад та похолодання, підприємці не скасували акцію на київському Майдані Незалежності. За різними даними, чисельність учасників коливалася від 7 до 10 тисяч. Частина підприємців мітингувала під стінами парламенту, вимагаючи скасування ухваленого ним Податкового кодексу.

Мітингувальники на столичному Майдані Незалежності тримали у руках національні прапори України й вигукували: "Слава Україні! Героям слава!" На площі також скандували "Геть Тігіпка!" та інші гасла проти Податкового кодексу, ветування якого вимагає дрібний бізнес.

Тігіпко непохитний

Сам Сергій Тігіпко заявив напередодні в ефірі телеканалу 1+1, що влада не повинна йти на компроміси з підприємцями в питанні спрощеної системи оподаткування. Віце-прем‘єр аргументує свою позицію тим, що основне відмивання грошей в Україні відбувається, за його даними, саме через систему спрощеного оподаткування. Через неї також іде найбільша кількість контрабанди, каже Тігіпко.

Інший ідеолог Податкового кодексу, голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, заявив, що податковий внесок до бюджету дрібного бізнесу, який скаржиться на утиски влади, становить лише 1%, у той час, як решта 99% припадають на великий бізнес, робітників та менеджерів.

"Вони (дрібний бізнес) платили 2 мільярди гривень. Ми попросили 6 мільярдів лише. Що ж стосується великого бізнесу – було 448 мільярдів, а ми попросили ще 100 мільярдів", - сказав Бродський, якого оглядачі називають серед перших кандидатів на звільнення з посади.

Image caption Сергій Тігіпко вважає, що в питаннях спрощеного оподаткування влада не повинна йти на поступки

Підприємці апелюють до суспільства та політиків

У неділю учасники акції закликали провести цього понеділка загальнонаціональний страйк. Однак той заклик залишився непочутим, бо, схоже, визрів у організаторів протестів-підприємців стихійно - напередодні приїзду до України експертів Венеціанської комісії. Попри те, що вони їдуть аналізувати конституційну ситуацію в Україні після скасування політреформи 2004-го року, протестувальники з Майдану хочуть зустрітися з делегацією, аби поскаржитися на утиски дрібного та середнього бізнесу.

На початку другого тижня протестів на Майдані їх організатори переглянули свої попередні наміри дистанціюватися від політики та політиків і зосередитися на суто економічних вимогах до влади.

У понеділок, 29 листопада, генеральний координатор Всеукраїнської акції протесту Олександр Данилюк закликав приєднатись до мітингу в Києві прихильників усіх патріотичних політичних сил. За словами Данилюка, акція, що розпочиналася як протест підприємців проти Податкового кодексу, вийшла за межі вузьких економічних вимог і набула усіх ознак загальнонаціонального політичного протесту.

"Штучне стримування участі в акції представників політичних сил є шляхом до її маргіналізації й затухання. Нам потрібне якісне політичне представництво для ретрансляції й відстоювання наших вимог на найвищому політичному рівні. Політики, які сприймають наші гасла і поділяють наші погляди на ситуацію в країні, мають приєднатися до цього протесту", - заявив координатор акції.

На його думку “стримування вимог протестувальників у межах аполітичної риторики й угодовського діалогу з владою є штучним процесом, інспірованим тією ж владою, й скерованим на дезорієнтацію і розкол у лавах учасників акції”.

У парламенті вимагають скасувати кодекс

Фракція БЮТ, за словами її керівника Івана Кириленка, вже зареєструвала в парламенті проект постанови про неприйнятність того документа.

Через відсутність Податкового кодексу, каже лідер фракції, зривається процес ухвалення бюджету на наступний рік.

"Чи матимемо ми якісний бюджет на наступний рік? Питання риторичне. Наша позиція чітка - наші депутати, які в темі, авторитетно ставили питання про зняття з розгляду цього документа. Ми сьогодні наполягаємо, щоб його було скасовано", - сказав Кириленко і додав, що вважає безперспективним ґрунтування бюджету на документі, "якого ще практично не існує і в якому закладено так багато новацій".