Янукович не бачить альтернативи демократії

Президент Віктор Янукович заявив, що Україна здатна стати об‘єднавчою силою в ОБСЄ. Та заява пролунала на саміті тієї організації, який відкрився 1 грудня в Астані (Казахстан). У його порядку денному зокрема питання безпеки на Європейському континенті.

Image caption Віктор Янукович каже, що Україна буде "чесним брокером" у вирішенні міжнародних питань

Янукович вважає, що Україна може бути ефективним посередником при вирішенні багатьох міжнародних питань.

"Завдяки нашому позаблоковому статусу ми будемо "чесним брокером" і докладемо всіх зусиль для зміцнення ефективності організації в інтересах всіх її учасників".

Президент назвав знаком довіри для України рішення про її головування в ОБСЄ у 2013 році. Та довіра, за словами Януковича, є вагомим стимулом для подальшого самовдосконалення, продовження системних реформ та розвитку демократичного суспільства.

Демократія без альтернативи

"Україна не бачить альтернатив демократичному шляху розвитку і неухильно дотримується демократичних принципів. Ми виступаємо за те, щоб наша організація була спільнотою, де реалізуються найвищі стандарти забезпечення основоположних прав і свобод людини, утвердження верховенства права, підтримки демократичних інститутів, зміцнення громадянського суспільства", - сказав Янукович.

Президент України заявив також, що Київ підтримує зміцнення та більш ефективне застосування механізмів ОБСЄ у галузі раннього попередження та запобігання конфліктів.

"Найсерйозніший виклик для нашої організації та найбільшу загрозу регіональній безпеці і стабільності становлять неврегульовані конфлікти. Ми виступаємо за пошук взаємоприйнятних рішень існуючих конфліктів в регіоні організації на основі норм та принципів міжнародного права, зокрема, поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав".

Що стосується енергетичної безпеки, то вона, за словами пана Януковича, має базуватися на спільних інтересах всіх учасників енергетичного ланцюга.

Слова і справи влади

Раніше ОБСЄ висловлювала стурбованість згортанням громадянських свобод в Україні, і зокрема ситуацією зі свободою слова та безпекою журналістів. У жовтні цього року представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович заявила журналістам у Києві: "Єдине, до чого у мене толерантність нульова, - це фізична безпека журналістів. Крім засудження випадків нападів на журналістів, ми вимагаємо розслідування всіх нападів на журналістів".

Image caption Віктор Янукович в Астані поспілкувався з держсекретарем США Гіларі Клінтон

Коментуючи нещодавні звіти, зроблені міжнародними моніторинговими організаціями щодо забезпечення свободи слова в Україні, Міятович зазначила:

"Аби відповідати міжнародним медіа-стандартам та зобов'язанням в рамках ОБСЄ щодо забезпечення свободи ЗМІ, влада має уникати жодних спроб впливати або втручатися у зміст журналістських матеріалів".

Представник ОБСЄ наголосила також на важливості якнайшвидшого ухвалення українським парламентом закону про доступ до публічної інформації.

Майже 2 місяці тому заступник голови президентської адміністрації Ганна Герман запевняла, що Янукович докладе всіх зусиль, щоб Верховна Рада якнайшвидше ухвалила той закон.

"Президент просив передати, що ми будемо робити все, щоб проект закону про доступ до інформації, який був розглянутий Радою Європи, якнайшвидше був ухвалений у парламенті", - заявила Ганна Герман, промовляючи на конференції "Забезпечення плюралізму медіа в Україні".

Однак парламент і досі не ухвалив закон про доступ до публічної інформації.

Попри вимоги ОБСЄ, залишаються нерозслідуваними справи про вбивство Георгія Гонгадзе, про зникнення харківського журналіста Василя Климентьєва та низка нападів на інших журналістів.