"Wikileaks вчить США. Таких витоків вже не буде"

Газети про Wikileaks
Image caption Практично жодне видання у світі не оминуло теми Wikileaks

Веб-сайт Wikileaks продовжує щодня публікувати нові "порції" конфіденційних листувань американських дипломатів.

Сполучені Штати засудили оприлюднення веб-сайтом Wikileaks секретного листування дипломатів, втім наголосили, що відносини Вашингтона із зарубіжними партнерами від цього не постраждають.

Втім, на тлі цього скандалу міжнародного рівня постала моральна дилема: хто правий - ті, хто каже, що пересічні люди мають право на інформацію і повинні знати, як працює дипломатична кухня, чи ті, хто вважає, що оприлюднення таємних документів ставить під ризик безпеку людей і країн?

Це питання коментує Бі-Бі-Сі експерт з питань міжнародної безпеки Євген Жеребецький.

Євген Жеребецький: З точки зору мисливця, заєць – це смачно, а з точки зору зайця, мисливець – це страшно і не гуманно. Тому, якщо говорити з точки зору державного службовця, а я був колись ним, працював в РНБО державним експертом, я б собі таких речей не дозволив. Чиновник, який працює на державній службі і отримує платню, хоча і може бути лінивим та недостатньо талановитим, але він повинен бути достатньо лояльним по відношенню до своєї держави. З точки зору журналістів, це їхній обов'язок – витягати речі, які є сенсаційними та скандальними і які підривають загальноприйняті норми. Дипломатія, на жаль, чи на щастя, вимушена користуватися іноді прийомами, які з погляду моралі та демократичних засад не схвалюються. Я не заздрю зараз ані Гіларі Клінтон, ані міністру оборони, ані директору ЦРУ, тому що ЦРУ давала дозвіл на такий спосіб передачі матеріалу і право доступу.

Що стосується науковців і письменників, та й взагалі всіх країн, які так чи інакше співпрацюють з Америкою, – це безцінна річ, тому що можна нарешті переконатися в тому, що всі так чи інакше підозрюють. Загалом, є ще такий аспект: мені доводилося працювати з документами, серед яких були і таємні, і я не думаю, що там просочилась інформація, яка має суперважливе значення чи містить секрет. Я думаю, що до "top secrets" ніхто такого доступу не має, і гуляти в інтернеті подібні матеріали точно не будуть.

Бі-Бі-Сі: Очевидно, не йдеться про розкриття супертаємних даних, йдеться про моральний бік – для багатьох це стало несподіванкою. Ті групи людей, які завжди вважали дипломатів верхівкою освіченої та вишуканої еліти, раптом побачили від цих дипломатів оцінки своїх колег, світових лідерів - вони виявляються нечесними чи ледачими, чи ще щось... Чи це підриває довіру пересічних людей до тих, хто керує ними?

Євген Жеребецький: Я думаю, після останніх виборів у Сполучених Штатах, коли обрали Обаму, а тепер, після того, як Обама два роки при владі, то американці не будуть розчаровані ним. Мені здається, тут цікавіше інше: де є та межа, коли державний службовець і патріот своєї держави може взяти і відкрити ту чи іншу інформацію? Але якщо говорити про витоки, опубліковані у Wikileaks, то там немає фантастичних речей, в яких можна звинуватити американців.

Бі-Бі-Сі: Власне, це один із аргументів Wikileaks, які кажуть, що, мовляв, ми не відкриваємо жодних секретів чи державних таємниць, ми просто показуємо, як працює ця кухня, тому не варто на нас ображатися. Але що нам це говорить про систему безпеки міжнародного спілкування?

Євген Жеребецький: Це цікаве питання. Я думаю, характерно, що такі речі вилізли після того, як обрали Обаму, бо це власне цинізм світової політики, а за Обамою пішли і європейці – Франція, Німеччина. Коли був Радянський Союз, і нас начебто визволяли з тяжкої лапи "московського ведмедя", то там начебто були благородні наміри, всі нам допомагали, і ми дивились на Захід, як на панацею від усіх бід. А тут з'ясовується, що міжнародна політика є надзвичайно цинічною, і особливо ніхто цього не приховує. Те, що американці не довіряють Росії, – це було відомо і раніше. Тенденції, які принаймні я читав в опублікованих витоках, відомі, і вони обговорювалися у середовищі політологів. Вони цікаві тільки для науковців та для експертів, які пишуть доповідні записки для державних діячів вищого рангу. Якщо говорити про міжнародну політику, то вона щороку стає все більш цинічною та егоїстичною, не кажучи вже про німців та французів, американці теж починають це демонструвати, а опубліковані витоки лише підтверджують цю точку зору.

Бі-Бі-Сі: Як ви вважаєте, чи востаннє ми бачимо масовий витік інформації, бо американська дипломатія напевне має зробити висновки - системи електронного захисту будуть переглянуті та зміцнені?

Євген Жеребецький: Знаєте, тут же справа не у технічних проблемах, я впевнений, що протокол передачі інформації та все інше програмісти зробили ідеально. Інша річ щодо зберігання інформації. Тут іде мова не про систему кодів, а про систему доступу, і тут ніякі програми чи "залізо" не підремонтуєш, треба "ремонтувати" людей. Навіть якщо це все буде за десятьма замками, ніхто не застрахований від того, що раптом знайдеться людина, яка за гроші чи через ідейні міркування, це все витягне. Інша річ, що таких масових витоків точно не буде. Вони обмежать доступ, доступ буде персоніфікований, і щось скопіювати можна буде лише у присутності якогось хлопця з ЦРУ. Такого витоку вже не буде, американці вміють вчитися, на відміну від нас.

Новини на цю ж тему