Навіщо Януковичу назад у СНД

Image caption Опозиція порівнює керівні органи СНД з обкомом партії, який років десять тому назад забули, і в якому сидять літні люди, які не знають, чим себе зайняти.

В українському політикумі лунають суперечливі оцінки заявам Віктора Януковича про необхідність розширити участь України в СНД.

Президент сказав про таку можливість, промовляючи у Москві на засіданні Ради голів держав Співдружності. Чимало експертів стверджують, що подібні висловлювання позитивно сприйняті у Москві, яка, за їх словами, прагне посилити свій вплив в економічній і гуманітарній сферах на теренах колишніх радянських республік.

Росія, яка з самого початку існування СНД перебрала на себе функції "центру", не могла не підтримати обіцянки Януковича розширити свою участь у Співдружності.

Український чільник, за президентства якого посилилися інтеграційні процеси з Росією, сказав, що таке розширення відбудеться не тільки в економічній, а й гуманітарній сферах.

Пан Янукович твердив, що в Україні пройде черговий форум творчої інтелігенції держав-учасниць СНД, а 2011 року Україна стане господарем Економічної Ради Співдружності.

В оточенні українського президента переконані, що мова не йде про приєднання України до якихось нових структур в рамках СНД, зокрема, до Митного союзу Росії, Казахстану і Білорусі.

Член фракції ПР, економіст Олексій Плотніков твердить, що йдеться про поглиблення, насамперед, двосторонніх взаємин.

"Навряд чи Україна буде кудись вступати, чи оформлювати свою присутність якимись угодами. Є можливість, щоб країни СНД більш активно купували українську продукцію. Мета - розширення двосторонньої співпраці. До того ж – Україна все ж налаштована на створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Це першочерговий орієнтир. А щодо Митного союзу, то Україна є членом СОТ. А Росія , Казахстан і Білорусь не є членами цієї організації."

Експерти нагадують, що менше місяця тому назад Віктор Янукович, перебуваючи у Москві після зустрічі з Дмітрієм Медвєдєвим не відкинув можливість приєднання України до Митного союзу:

"Чи зможе Україна вступити до Митного Союзу Росії, Білорусі і Казахстану? Це можливо. Але у нас є процедури, які ми маємо пройти в Україні. Наприклад, зміни до Конституції."

Після засідання Ради голів держав СНД було повідомлено, що вже наступного року почне діяти Зона вільної торгівлі співдружності.

Проте член фракції НУНС, економіст Павло Жебрівський має сумніви щодо такої можливості через на позицію Росії.

"Росія, навіть підписавши Митний союз з Білоруссю і Казахстаном, до сих пір має одну ціну на енергоносії для своїх споживачів і підприємців, і зовсім іншу – для Білорусі і Казахстану. Те ж саме і з Україною. Якось дивно хоче Росія дружити з Україною - "по-братерськи", коли є старший брат, якому все дозволено."

Чільні представники Нашої України заявляють, що СНД на сьогодні є неефективною бюрократичною структурою, порівнюючи її з обкомом партії, який років десять тому назад забули, і в якому сидять літні люди, які не знають, чим себе зайняти.

Голова політради партії, екс-керівник СБУ Валентин Наливайченко сказав одному з телеканалів, що міфи про те, що СНД зможе існувати, як ЄС, не справджуються.

Опозиційні політики, зокрема, стверджують, що ЄС свого часу починався з союзу вугілля і сталі. Натомість, на їх думку, між Україною і Росією нині не функціонує навіть Енергетичний союз, який пропонувався з 1999 року. Енергоринок означає доступ до родовищ, транзиту, єдину політику і тарифи.

Але Росія, за їх словами, виставляє ціну на енергоносії, вигідну лише Москві.

Експерти звертають увагу і на обіцянки Віктора Януковича розширити співпрацю в рамках СНД в гуманітарній сфері. Він сказав, що вивчається, зокрема, можливість зняття застережень до Угоди про гуманітарну співпрацю.

Аналітики нагадують, що на пострадянському просторі набув поширення термін "гуманітарно-інформаційна" гегемонія Росії, яка передбачає, зокрема, вимоги стосовно захисту "російськомовних", запровадження подвійного громадянства, тенденційність російських мас-медіа.

Президент аналітичного Центру "Відкрита політика" Ігор Жданов припускає, що те, як будує Україна свою співпрацю з Росією у гуманітарній сфері, призводить до того, що Київ втрачає свої позиції.

"Треба розуміти, що у Росії є свої національні інтереси. Один з таких інтересів – просувати російський погляд на культуру, історію і мови на теренах країн СНД. Нам, як приклад, приводять те, що французи і німці створили спільний підручник з історії. Але перед цим вони пройшли довгий шлях примирення після Першої і Другої світових війн. Нині, коли ми не повністю набули національно-культурної, історичної ідентичності, не пройшли шлях узгодження з Росією, такі намагання є ризикованими."

Ігор Жданов каже, що в нинішній ситуації Росія може нав’язати Україні таку точку зору, яка не відповідає історичним і національно-культурним інтересам українців.

Новини на цю ж тему