Активісти: в прокуратурі розпитували про Шкіля

Активісти руху "Україна без Кучми" зібралися на Майдані Незалежності у Києві, щоби відзначити десяту річницю початку протестів. Перші акції громадянської непокори проти політики чинного тоді президента України Леоніда Кучми розпочалися в грудні 2000-го року і з перервами тривали до початку березня, коли влада ліквідувала наметове містечко в центрі столиці. Дев'ятого березня 2001-ого поновлені протести вилилися в сутички з міліцією.

Затримали кількасот людей. Хоча більшість звільнили, дев'ятнадцятьох звинуватили у завданні матеріальної шкоди державі та тілесних ушкоджень міліціонерам.

Днями трьох із тих, хто вже відбув покарання у в'язниці, викликали до Генпрокуратури. Голова виконкому УНА-УНСО Руслан Зайченко розповів Бі-Бі-Сі, що відмовився відповідати на запитання слідчих, але всі вони стосувалися однієї людини:

Руслан Зайченко: "Ну, я взагалі-то сказав, що відповідати на запитання не буду, це раз. По-друге, що я вже був засуджений і відбував ув'язнення по цій справі, то мені немає що додати більше. Можливо, там би було продовження відносно інших якихось фігурантів. Він говорив виключно стосовно Шкіля. Ми разом із ним йшли у кримінальній справі номер 74. Його справа була виведена в окреме провадження. Ну, і на даний час вона й досі ще не розглянута, слідство ще не завершене. Тобто мене викликали, як свідка."

Нинішній член фракції БЮТ Андрій Шкіль у 2001-му керував УНА-УНСО і був серед обвинувачених у так званій "справі дев'ятого березня", проте його звільнили з-під варти після обрання до парламенту.

У Генеральній прокуратурі Бі-Бі-Сі не надали подробиць цієї справи. Речник відомства сказав, що поки що немає жодної офіційної інформації з цього приводу. Сам пан Шкіль, інтерес до якого за словами допитаних виявила Генпрокуратура, каже, що його до відомства ще не викликали, але він вбачає у діях ГПУ політичний підтекст.

Image caption Архів УНІАН за 9 березня 2001 року.

Андрій Шкіль: "Я хочу нагадати дев'яте березня, я не знаю, чи хтось пам'ятає цю справу. Але і по ній навіть зараз Генеральна прокуратура застосовує умовні рухи. Це ще раз підтверджує саме це, що в Україну повертається тоталітарна система. В ПАРЄ в 2003 році вперше було визнано в Україні існування політв'язнів на справі якраз дев'ятого березня. І президент, який нещодавно відвідував Брюссель, і можливо, туди збирається знову, мусить відповісти, чи він відновлює в Україні системи політв'язництва чи ні."

В той же час, представники провладної Партії регіонів уникають коментарів на цю тему. На запитання Бі-Бі-Сі, чи не виглядає зацікавленість прокуратури подіями 10-річної давнини політично вмотивованими, лідерів фракції Партії регіонів Олександр Єфремов відповів так:

Олександр Єфремов: "Я не в курсі справи з цього питання, я не працюю ні в прокуратурі, ні в якихось слідчих комітетах. Я можу лише робити висновки на підставі тих документів, які в мене є. Жодних документів по цій справі в мене немає. Тому і коментар практично відсутній."

Інтерес до активістів акції "Україна без Кучми" збігся не лише з річницею початку протестів, але і з порушенням кримінальної справи проти екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Їй, як розповіла сама пані Тимошенко, закидають нецільове використання коштів, отриманих її урядом від продажу квот парникових газів відповідно до Кіотського протоколу.

У Генпрокуратурі розповіли Бі-Бі-Сі, що як запобіжний захід Юлії Тимошенко обрали підписку про невиїзд. Лідерка БЮТ назвала дії влади "політичним терором", згадавши і про увагу Генпрокуратури до участі Андрія Шкіля в акції "Україна без Кучми", і про затримання екс-міністра навколишнього середовища Георгія Філіпчука.

В Партії регіонів звинувачення опозиціонерів відкидають. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов сказав Бі-Бі-Сі, що не бачить жодної політичної упередженості в діях влади:

Олександр Єфремов: "Якщо у людини чисті руки та чисте сумління, то її немає про що хвилюватися. Я зараз якраз вивчаю надані матеріали щодо діяльності Тимошенко. Якщо купуються автомобілі на величезні суми, які за ціною втричі більші їхнього номіналу, то знаєте, в мене виникають певні питання. Але коли чиновники десятками чи сотнями мільйонів розкрадають гроші і коли за це з чиновників питають, то тут випливає, що це політичні переслідування."

Правозахисник, громадський діяч та один з організаторів акції "Україна без Кучми" Володимир Чемерис в інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі сказав, що "реанімацію" справи 9 березня 2001 року, коли були сутички біля адміністрації президента протестувальників з міліцією, "треба розглядати в контексті з тими кримінальними справами, які відкриті проти, так званого, підприємницького Майдану".

Ще раніше порушення також виявили в діяльності кількох інших чиновників прем'єрства Юлії Тимошенко, зокрема колишніх керівників "Нафтогазу" та Держмитниці. Однією з останніх карну справу порушили проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем та перевищенні повноважень.

Новини на цю ж тему