Чемерис: нова влада вирішує, що їм можна все

Володимир Чемерис

Кілька активістів акції громадянської непокори "Україна без Кучми" сказали, що їх викликали на допити до Генеральної прокуратури та ставили запитання щодо подій десятирічної давнини, зокрема, щодо участи в них нинішнього депутата від фракції БЮТ Андрія Шкіля. Подробиці тут

Одночасно із цим Генеральна прокуратура порушила карну справу проти однієї з лідерів опозиції та колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Подробиці тут

Правозахисник, громадський діяч та один з організаторів акції "Україна без Кучми" Володимир Чемерис в інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі сказав, що "реанімацію" справи 9 березня 2001 року, коли були сутички біля адміністрації президента протестувальників з міліцією, "треба розглядати в контексті з тими кримінальними справами, які відкриті проти, так званого, підприємницького Майдану".

В. Чемерис: На мою думку, перспективи там особливої немає, тому що в принципі 18 хлопців віддали кілька років свого життя тюрмам - за участь у масових заворушеннях. Єдиний, хто може проходити по цій справі, це народний депутат Шкіль, до якого дуже важко діcтатися, тому що в нього депутатська недоторканність. Я думаю, справа реанімована для того, щоб залякати людей, аби вони не брали участь у протестах, яких всі очікують з весни або лютого. Тому що соціальні причини цих протестів вже не зникають десять років. Але залякати буде дуже важко.

У нас є масові порушення свободи зібрань з боку міліції, але не дивлячись на ці порушення: розгони, побиття, затримання активістів - в Україні у 2010 році була безпрецедентна з 2004 року протестна активність. Тому ці залякування нічим не закінчаться, і з весни нам треба знову чекати масових протестів, початок яким було покладено десять років тому.

Бі-Бі-Сі: Методи на той час були більш-менш знайомі для України періоду Леоніда Кучми. Але у сучасній Україні дуже багатьох дивує, що відбувається повернення до таких методів.

В. Чемерис: Попри те, що справа "9 березня" реанімована, Україна не почула відповідь на одне запитання: що, власне, відбулось 9 березня? Очевидно, що сутички були спровоковані.

Питання в тому, ким вони були спровоковані і яка роль у цьому тодішнього керівництва держави: президента Кучми, глави адміністрації Литвина, міністра внутрішніх справ Кравченка, а також керівника rиївської міліції Савченка, який згодом був заступником міністра внутрішніх справ.

Image caption В організаторів акції і через 10 років є чимало запитань до влади.

Коли до влади прийшли "помаранчеві", ми і політв’язні – маються на увазі хлопці, які 2 або 4 роки відсиділи у тюрмі – звернулися до "помаранчевого" керівництва МВС і СБУ, щоб вони провели розслідування всіх обставин подій 9 березня. На жаль, наші звернення були проігноровані. Я абсолютно не певен, що у ході цього розслідування, яке зараз реанімувала Генеральна прокуратура, ми отримаємо відповіді на ці запитання. Але рано чи пізно Україна дізнається, про те, що відбулося.

Бі-Бі-Сі: Зараз дехто намагається змальовувати реанімацію цієї справи як чергову справу політичного переслідування. Насамперед, згадуються і Юрій Луценко, і Андрій Шкіль, і навіть Юлія Тимошенко, яка отримала наказ від Генеральної прокуратури не виїжджати за межі Києва. А вона теж брала активну участь в тих акціях, про що любить згадувати. Чи не є, на вашу думку, певною спекуляцією з боку сьогоднішньої опозиції, називати реанімацію справи виключно політичним переслідуванням тих, хто пішов у велику політику?

В. Чемерис: Власне, що стосується Тимошенко, то вона і була у великій політиці на час початку акції "Україна без Кучми" - вона була віце-прем’єром і не брала жодної участи в організації тих акцій.

Потім, коли її звільнили, Тимошенко намагалась поставити під контроль акції протесту, проте "Україна без Кучми" була суто громадянською акцією, і жодна політична сила не могла керувати нею. Це був, дійсно, народний соціальний вибух.

Що стосується опозиції та політичних переслідувань, то мені здається, що у цій справі, спрямованій проти окремих опозиційних політиків, вони роблять більше піару цим політикам. Мені важко коментувати суть претензій, які висуває прокуратура чи інші правоохоронні органи до Юлії Тимошенко, тому що вони стосуються суто фінансових справ. З одного боку, було б добре, якби з’ясували, що все-таки робили політики, коли очолювали уряд або конкретне міністерство. Але хотілося б, щоб це стосувалося не тільки політиків однієї спрямованості, а й сучасних урядовців і чиновників, також урядовців раннього періоду, скажімо, того ж самого періоду Леоніда Кучми.

Бі-Бі-Сі: Ви сказали, що дії правоохоронних органів і влади, яка реанімує старі кримінальні справи, роблять лише піар для опозиційних політиків. Тобто влада сама собі робить ведмежу послугу і псує імідж?

В. Чемерис: Згадуючи таку ситуацію десятирічної давності, можна сказати, що зліт Тимошенко почався з того, що проти неї так само відкрили кримінальну справу, навіть на деякий час посадили до Лук’янівського СІЗО.

Таке враження, що приходить нова влада – "с, у них є бажання всіх вишикувати. І проти тих людей, які думають інакше чи критикують владу, будуть застосовуватися силові санкції.

Проте, я не думаю, що це приведе до успіху, бо стосовно свободи зібрань, то ми бачили в цьому році просто масові порушення: масові розгони та масові побиття, масові затримання активістів, а в результаті протестна активність тільки зросла. У 2010 році ми бачили масові акції студентів, які домоглися ліквідації платних послуг в університетах, масові акції підприємців, які домоглися вето на Податковий кодекс.

Порушення свободи зібрань має тільки зворотній результат, вони не можуть нікого залякати, люди відвоювали для себе певну територію свободи, вони стали внутрішньо вільними – вони зрозуміли, що права не дають, права беруть. І чим більше на тебе тиснуть, для того щоб зберегти якусь свою територію, тим більше треба за це право боротися.

Новини на цю ж тему