"Через бюджет посилюються поліцейські функції держави"

Вперше в історії незалежної України без обговорення, висновків бюджетного комітету, постатейного розгляду та розгляду поправок, депутати ухвалили бюджет на наступний рік.

Вся процедура ухвалення бюджету у другому читанні та в цілому, яка раніше забирала від кількох годин до кількох днів, цього разу тривала близько 30 хвилин. Із звичайної процедури розгляду бюджету "випали" і виступ голови бюджетного комітету парламенту, і постатейний розгляд головного фінансового документа країни, і поправки депутатів. За суто урядовий проект бюджету проголосувала парламентська більшість у складі депутатів від Партії регіонів, Блоку Литвина, Комуністичної партії та низка позафракційних.

Політичні аспекти процедури ухвалення державного кошторису на 2011 рік у Верховній Раді Українська служба Бі-Бі-Сі попросила прокоментувати політичного експерта Костя Матвієнка.

Одержавлена країна

Бі-Бі-Сі: В Україні, на думку багатьох, була знівельована і дискредитована чи не головна функція парламенту - ухвалення бюджету. Чи поділяєте ви таку думку?

К. Матвієнко: Боюсь, що, навпаки, це навіть зам'які оцінки. Бюджет є основним документом, за яким взагалі і дослідники, і рядові громадяни визначають пріоритети політики держави. Отже, що ми бачимо, що кидається в очі. Незважаючи на проголошену адміністративну реформу, ми побачили, що щонайменше видатки на державне управління не скорочуються. Більше того, є дуже неприємна тенденція до підсилення поліцейських функцій держави саме через бюджет. Коли ми бачимо, як збільшуються видатки на прокуратуру, наприклад, на інші силові установи, ми розуміємо, що взаємини держави і суспільства переводяться в силову площину. Для цього держава підсилює свої силові структури, зокрема, фінансову. Ми бачимо, що, незважаючи на багато разів проголошену позицію правлячої партії про необхідність децентралізації влади (ця позиція проголошувалась, і звичайно, до президентських виборів – на виборах парламентських), тут навпаки, відбувається величезна централізація бюджетних коштів. Тобто, фактично самоврядування втрачає бюджетну суб'єктність. Відтак місцеві органи влади, навіть якби і хотіли, не можуть нести відповідальність за усі свої зобов'язання і за усіма своїми обов'язками тому, що залежні від бюджетних трансферів з державного бюджету. Україна - це країна, де один з найвищих перерозподілів ВВП через бюджет. Ця позиція зберігається, отже рівень одержавленості країни залишається дуже високим.

Image caption Костя Матвієнка найбільше непокоїть апатія суспільства

Тепер що стосується процедури. Справді, одна з головних функцій парламенту – це представництво інтересів. Ми не побачили якоїсь зрозумілої бюджетної дискусії, ми не побачили спроби тих чи інших політичних груп, політично відповідальних суб'єктів завдяки бюджетному процесу все ж таки наполягти на тих пріоритетах, які вони вбачають. Тому, насправді парламент не виступив у бюджетному процесі як представник сукупності суспільних інтересів.

Бі-Бі-Сі: Але, з іншого боку, чи варто взагалі аналізувати детально цей документ, оскільки навіть представники проурядової Партії регіонів кажуть, що це тимчасовий бюджет, і вже навесні наступного року його буде значно переглянуто, а кошти переспрямовано у той чи інший бік. У чому логіка ухвалення цього документа зараз? Просто щоби відзвітувати, що до кінця року, як в цивілізованих країнах, бюджет ухвалено, і країна принаймні не входить в Новий рік без ключового фінансового документа?

К. Матвієнко: Це формальний момент, про який ви згадали. По-друге, це все ж таки інтерес Міжнародного валютного фонду і інших донорів України. Фактично Україна зараз перебуває в колосальній фінансовій залежності від міжнародних фінансових організацій, тому бюджет – це такий собі спосіб заспокоїти міжнародну фінансову бюрократію, аби знову-таки дали трошки грошей на проживання і проїдання.

Нікчемність опозиції та суспільна апатія

Бі-Бі-Сі: Важко собі уявити, щоби МВФ заспокоївся, побачивши додаткові 140 мільйонів гривень на утримання апарату і самих депутатів Верховної Ради, десятки мільйонів на забезпечення лікування і відпочинку чиновників, у тому числі, і депутатів, які ухвалюють цей бюджет. Хіба це міжнародних кредиторів може якось заспокоїти і надати їм гарантії того, що Україна рухається у правильному напрямку і зможе у майбутньому віддавати ті позики, які бере?

К. Матвієнко: Міжнародних кредиторів заспокоює інше. На тлі тих величезних преференцій, які за рахунок платників податків взяла собі влада, все ж таки говорять про наміри і, очевидно, збільшать пенсійний вік для жінок. Все ж таки парламентом нещодавно повернута пеня за несплату комунальних послуг. Влада поступово збільшує самі тарифи. Думаю, що незабаром нас чекає підвищення цін на перевезення і пасажирські, і вантажні. Тобто, на тлі тих "забавок", які собі дозволила влада, Міжнародний валютний фонд, дивлячись на це крізь пальці, цілком погоджується з тим закручуванням гайок, з тим зниженням рівня соціальних стандартів, які на тлі знову-таки тих соціальних преференцій, які собі влада забезпечила, позбавивши при цьому тих соціальних стандартів громадян.

І тут нас цікавить не стільки позиція міжнародних фінансових організацій. Не можна звинувачувати крокодила в тому, що він їсть антилопу, бо така його природа. Теж саме міжнародні фінансові організації. Вони дотують ті чи інші країни з тим, щоб підтримувати їх у платоспроможному стані, аби отримувати зиск за рахунок цих операцій, які вони здійснюють в цих країнах. А от нас хвилює інше. Ну, гаразд, опозиція абсолютно неспроможна і нездатна захистити в бюджетному процесі інтереси громадян. Натомість опозиція, ганебно програвши таку не зовсім розумну дію, як блокування трибуни, намагалась вирішити питання, які насправді є другорядними. Це питання порушення кримінальних справ проти колишніх можновладців, які були до цієї влади. А от те, що суспільство на це реагує мляво, а точніше ніяк не реагує, я вважаю, що більше нас має хвилювати апатія суспільна. Справді, ми не маємо в Україні суб'єкта потужної політичної дії. От даруйте за такий неполітичний термін - "нікчемність". Нікчемність опозиції говорить про те, що в Україні фактично не те, що парламентаризм зникає, в Україні зникає політичний процес як такий. Тобто, в Україні фактично нема політики на сьогодні.

З Костем Матвієнком розмовляв ФІдель Павленко.

Новини на цю ж тему