Бондар: Укртелеком "бажають розподіляти серед своїх"

Конкурс із продажу національного оператора зв’язку не відбувся, натомість єдиний покупець, українське дочірнє підприємство австрійської компанії EPIC, готове купити майже 93% "Укртелекому" за 10 500 000 010 гривень.

Про це повідомляє офіційний сайт Фонду держмайна України. 28 грудня конкурсна комісія відкрила пропозицію ЕСУ (EPIC Services Ukraine), єдиної компанії, яка подала заявку на участь у конкурсі.

Колишній голова Фонду державного майна України Олександр Бондар, опозиційний до нинішньої влади політик, в інтерв'ю Бі-Бі-Сі дав оцінку процесові приватизації "Укртелекому"

Бі-Бі-Сі: Чи нормально, що таке підприємство, як "Укртелеком", продається без конкурсу, і чому був лише один претендент?

Олександр Бондар: По-перше, це був не просто конкурс, конкурс з ознаками аукціону. Це особливість конкурсу, де передбачається відкрита пропозиція ціни і торги як на аукціоні.

Бі-Бі-Сі: Якщо з чимось порівняти: "Криворіжсталь" коли продавалася, був подібний аукціон?

Олександр Бондар: Так само продавалась "Криворіжсталь" вдруге. Так само намагались продати при уряді Тимошенко "Одеський припортовий" і не визнали переможця, тому що не було торгівлі. Тобто, ця процедура вже наперед передбачає конкуренцію покупців, і торги відкриті, прозорі, всі бачать, як картки піднімають, піднімається ціна. Я не можу зрозуміти владу, яка оголошує такий конкурс з ознаками аукціону і задовольняється тим, що прийшла всього одна заявка, і визнає цю структуру переможцем. Тоді абсурдна взагалі ідея проведення такого аукціону. Є звичайні конкурси, в тому числі, з інвестиційними зобов’язаннями, де просто подаються конверти закриті, і по цій процедурі визначається переможець, якщо він один. В цьому випадку я, на місці влади, цей конкурс з ознаками аукціону вважав би недійсним при одному покупці, тому що втрачається сенс взагалі його проведення.

Бі-Бі-Сі: Чи були на вашій пам’яті прецеденти, коли отак підприємства такого масштабу продавалися подібним шляхом – фактично, без конкурсу, з одним покупцем?

Олександр Бондар: Були такі виняткові випадки, коли проводились звичайні конкурси. Коли не було таких конкурсів, які проводяться зараз. Ця норма в законодавстві з’явилась, коли продавали вдруге "Криворіжсталь". До цього такі конкурси не проводились. Тому такі прецеденти були в минулі роки, але я вам ще раз кажу, були інші законодавчі бази і інші умови конкурсів. Я думаю, що цей приклад – це провал політики уряду в галузі не тільки приватизації, а й в сфері залучення інвестицій, про які багато говориться. Тому що якщо на такий привабливий об’єкт не з’явилося жодного бажаючого, в тому числі, іноземних інвесторів, то це просто діагноз нашій країні, нашій економіці, нашій владі.

Бі-Бі-Сі: Наскільки привабливим є цей об’єкт, бо раніше вважалося, що "Укртелеком" - це перлина майбутньої приватизації в Україні, це той об’єкт, який може дати країні багатомільярдні кошти. Після фінансово-економічної кризи вартість цього об’єкту, як і подібних об’єктів в інших країнах, напевно, знизилася. Але наскільки привабливим все одно зараз для потенційних інвесторів є "Укртелеком"?

Олександр Бондар: "Укртелеком" суперпривабливий навіть при тому всьому, що ви сказали - що його вартість кожен рік падає. І не тільки з-за фінансової кризи, а й з-за того, що абсолютно непрофесійний менеджмент і управління державою здійснювалось всі ці роки. Просто йшло відмивання коштів "Укртелекому" і ніяких інвестицій не залучалось. Але нещодавно там запровадили 3G-систему Інтернету, це збільшило привабливість. І головна привабливість цього об’єкту – це монополіст. Монополіст стаціонарного телефонного зв’язку. І за цього монополіста держава не може навіть вилущити більше 10 мільярдів гривень, що взагалі в перерахунку на долар абсолютно невисока ціна. І коли він потрапляє в руки невідомо кого, тому що ми навіть на сьогоднішній день не знаємо, хто стоїть за цією структурою. Для пересічного громадянина виникає питання: які будуть ціни на телефонні послуги і хто буде їх встановлювати тепер? Це велике питання: в чиї руки зараз попав "Укртелеком"?

Бі-Бі-Сі: Чи держава зберігає бодай якийсь опосередкований - хоча би регуляторний - вплив на формування цінової політики за надання послуг комунікацій, як ви кажете?

Image caption Олександр Бондар: замість конкурсу - бажання розподіляти серед своїх

Олександр Бондар: Через комісію по регулюванню ринку телекомунікацій є вплив. Але ви правильно сказали, що він опосередкований. Фактично, держава втрачає будь-який вплив на цього монополіста. Це вдвічі прикро. Тому що такі об’єкти хотілося б усе ж таки, щоб населення знало, хто їх купує.

Бі-Бі-Сі: Чим би ви, як фахівець, пояснили такі дії влади – приватизацію "Укртелекому", і який сигнал це дає потенційним інвесторам в українську економіку?

Олександр Бондар: Дії влади можна тепер зрозуміти. Я, відверто кажучи, до останнього чекав, що все ж таки на "Укртелекомі" вони продемонструють бажання залучати інвесторів. Його нема, а є бажання розподіляти об’єкти серед своїх.

Бі-Бі-Сі: Що залишається у колоді приватизаційних об’єктів у держави після продажу "Укртелекому"? Чи є бодай щось настільки привабливе і потенційно прибуткове?

Олександр Бондар: Привабливі дуже генеруючі компанії. Обленерго ще не продані до кінця, Одеський припортовий, Турбоатом. Багато об’єктів ще є, які можна продати.

Бі-Бі-Сі: За оцінковою вартістю їх можна було би порівняти з "Укртелекомом"?

Олександр Бондар: Навряд чи, хоча генерація може бути на порядок така ж. Я думаю, що Одеський припортовий дешевше. Хоча що з чим порівнювати. Я думаю, що приблизно таку ціну попередній уряд хотів за Одеський припортовий взяти, як зараз беруть за "Укртелеком".

Бі-Бі-Сі: Чи ви передбачаєте, що може бути хвиля критики у зв’язку з таким продажем "Укртелекому", і уряд просто передумає чи схаменеться?

Олександр Бондар: Критика вже лунає, і стільки критики, скільки було по "Луганськтепловозу", зараз по МАУ, по сєверодонецькому "Азоту", це абсолютно ніякого пливу на владу не має. Влада взагалі не сприймає критику. Я намагаюсь робити аналіз суто фаховий, професійний, з економічної точки зору – жодного навіть уявлення, що це хтось послухає і врахує, в мене немає.

Новини на цю ж тему