Майбутнє валютних кредитів: в НБУ - проти

З початком 2011 року в Україні вибіг термін заборони на видачу валютних кредитів. Днями Національний банк має визначитися із законністю та порядком надання позик у валюті.

Image caption НБУ навряд чи дасть згоду на кредити у іноземній валюті

Ще кілька років тому валютні кредити становили переважну більшість іпотечного кредитування, однак були заборонені під час фінансової кризи у 2009 році. Тоді гривня знецінилася відносно долара майже удвічі.

Перед початком 2011 року Національний банк ухвалив постанову, яку учасники ринку сприйняли як відновлення ліберального регулювання валютного ринку. Зокрема, згідно із цією постановою, банки знову отримали право змінювати курс гривні до головних валют упродовж дня. Заборону на це було запроваджено у 2009 році серед інших заходів, спрямованих на приборкання економічної кризи.

Відтак, коли наприкінці минулого року і в уряді, і у Нацбанку почали говорити про можливість відновлення валютного кредитування, багато хто із оглядачів сприйняв це як логічне продовження лібералізації валютного ринку.

Валютних кредитів хоче Тігіпко

Спочатку відновити валютне кредитування закликав НБУ віце-прем’єр з питань економіки і екс-голова Нацбанку Сергій Тігіпко.

Згодом і заступник голови НБУ Сергій Круглик із посиланням на нового голову Сергія Арбузова заявив, що вже найближчим часом у банку розглянуть можливість обережного повернення до валютного кредитування як частини лібералізації валютного ринку після кризи:

"Враховуючи, що це є дуже серйозне питання, Національний банк проведе спеціальне засідання правління, на якому буде розроблений спеціальний інструментарій, що і буде запропонований комерційним банкам для вирішення питання валютного кредитування".

Новий голова НБУ - проти

Водночас заступник голови НБУ висловив і припущення, що валютне кредитування, якщо і буде відновлено, то у більш обмеженому вигляді, аніж це було до кризи, коли левова частка позик на купівлю жита, авто та інші споживчі кредити були номіновані саме у валюті.

Наприкінці 2008-го у розпал фінансової кризи, коли курс гривні стрімко падав, українці зіштовхнулися із тим, що мають повертати майже удвічі більше, ніж розраховували, а банки зіштовхнулися із масовою затримкою і неповерненням валютних кредитів.

Саме цей досвід є головним аргументом проти відновлення валютного кредитування, - заявив в інтерв’ю агенції Інтерфакс-Україна напередодні Нового року сам новий голова Національного банку Сергій Арбузов.

Він твердить, що питання кредитування в іноземній валюті потребує додаткового законодавчого врегулювання. Водночас він висловився досить категорично про можливість відновлення валютних позик для фізичних осіб:

"З метою нейтралізації загроз економічній безпеці у банківській сфері, пов’язаних, зокрема, із накопиченням зовнішніх та внутрішніх боргів у іноземній валюті банками та їх клієнтами, доцільно встановити на постійній основі заборону на надання фінансовими установами споживчих кредитів у іноземній валюті на території України".

Банкіри - за кредити у гривні

З огляду на таку позицію голови НБУ, очікувати відновлення валютного кредитування не варто – вважає голова Асоціації комерційних банків Олександр Сугоняко.

Він твердить, що валютне кредитування через стрімке падіння курсу гривні свого часу обернулося справжньою бідою як для банків, так і для позичальників. Пан Сугоняко також упевнений, що подібні ризики залишаються актуальними і зараз:

"Позичальники у валюті отримали додатковий борг у 180 мільярдів гривень через девальвацію гривні. Наявність цього валютного кредитування в країні – це майже 70% бюджету. Отаким було додаткове навантаження. То який, вибачте на слові, нездоровий на голову суб’єкт може продовжувати валютне кредитування. А тут постраждали не тільки позичальники, але й банки, що видавали ці кредити. І держава має усвідомити цю біду. Такого не має бути у здоровій нормальній країні".

Водночас оглядачі вважають, що помірковане відновлення валютного кредитування, попри всі ризики, могло б зацікавити деякі банки за відсутності перспективи отримати довгострокові ресурси у гривні та падінні прибутковості кредитних портфелів.