Курков про Рік Януковича і "провал бліцкригу"

Від часу приходу Віктора Януковича до влади найбільшим запитанням було, чи поверне він Україну під російський вплив. Бі-Бі-Сі звернулося із цим запитанням до українського письменника Андрія Куркова, який вважає, що найбільше президента Януковича турбує як залишитися при владі.

Рік правління Януковича

Image caption Український письменник Андрій Курков повідомив Бі-Бі-Сі, що найбільше президента Януковича турбує як залишитися при владі.

Новий рік Україна цього разу святкувала обережно. Президент Янукович у своєму телевізійному зверненні до народу повідомив, що "найгірше позаду", але "попереду багато роботи". Якої саме роботи - він не уточнив. Однак можна відразу сказати, що в останні місяці було, і напевно в найближчі місяці стане ще більше роботи у Генеральної прокуратури, яка отримала завдання знайти склад злочину в діях членів уряду колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Кілька колишніх державних чиновників найвищого рангу вже під арештом, включно з колишнім міністром внутрішніх справ і одночасно лідером опозиційної партії "Народна самооборона" Юрієм Луценком. Кілька колишніх членів уряду переховуються за кордоном.

Один з них - екс-міністр економіки Богдан Данилишин щойно отримав політичний притулок у Чехії. А сама "помаранчева принцеса" Юлія Тимошенко ходить через день до Генеральної прокуратури на допити. Один з останніх допитів тривав більше 11 годин, після чого представники прокуратури пояснили, що Тимошенко сама не хотіла від них йти. Представники влади стверджують, що всі ці дії не мають ніякого відношення до переслідувань опозиції, але ця інформація більше спрямована в бік Заходу. У звичайних українців - своя думка. Юлія Тимошенко - головний політичний конкурент Віктора Януковича, що прийшов до влади не без допомоги Віктора Ющенка менше року тому.

"Боротьба з корупцією"

Якщо не знищити Блок Юлії Тимошенко зараз і якщо не знайти спосіб, щоб не допустити її до наступних президентських виборів, то саме вона стане наступним президентом. Цього найбільше боїться оточення Віктора Януковича, що представляє лише один, прикордонний з Росією регіон України - Донбас. Як тільки Янукович став президентом, він одразу пообіцяв знайти докази корупції в діях її уряду і заради цієї мети не пошкодував державних грошей на американську аудиторську кампанію, яку запросив перевірити фінансові справи минулого Кабміну. Американці попрацювали декілька місяців і поїхали мовчки, не оголосивши про знайдену корупцію. Мабуть, нічого не знайшли. Бліцкриг проти Тимошенко провалився. Тепер - це вже повільна і нудна війна, яка більше схожа на корпоративну помсту.

Але Юлія Тимошенко - досвідчений боєць і політик. Вона вже була під арештом при президенті Леоніді Кучмі. І якщо вона стане наступним президентом, то корпоративна помста продовжиться, тільки тоді вже з її боку. І в цьому випадку сидіти у в'язницях будуть вже члени нинішнього уряду. Про це Юлія Тимошенко нещодавно цілком прямо заявила. Сам Янукович робить вигляд, що жодним чином на боротьбу з опозицією не впливає. Мовляв, є судова система, вона і вирішить: хто правий, хто винен. Те, що судова система повністю підконтрольна адміністрації президента і майже повністю корумпована - знають навіть українські діти.

Януковича, схоже, мало турбує, що думають про цю ситуацію на Заході і в самій Україні. Він голосно заявляє, що Україна прагне в Європейський Союз, що Україна доб'ється права безвізового в'їзду до Шенгенського простору для своїх громадян, що в України буде і процвітатиме демократія і свобода слова. Нещодавно він провів засідання з урядовцями щодо зміцнення демократії.

Пародіювання Росії

Image caption У результаті російське телебачення показало злу пародію на українського президента.

При цьому очевидно, що Янукович і його оточення намагаються вибудувати владу за російською моделлю і в ідеалі хотіли б переформатувати країну під "керовану демократію", яка існує в сусідній Росії. Однак завдання це непосильне, доки в країні є реальна опозиція. Якщо в Москві на останній Марш Незгодних прийшли 150 опозиціонерів, яких одразу ж заарештували і відвезли, то в Києві під час недавніх протестів проти нового Податкового Кодексу на центральній площі збиралися кілька десятків тисяч мітингуючих.

Однак, я б не назвав Януковича про-російським президентом. На самому початку свого президентства він регулярно зустрічався з Путіним і з Медведєвим, не забуваючи, втім, літати між цими зустрічами у Брюссель. Українцям він обіцяв, що Росія знизить ціну на газ для України. Мабуть, на це він і розраховував, коли підписав з Росією договір про продовження на 25 років перебування Чорноморського військового флоту Росії на українській території в Криму. Дива не сталося. Газ не подешевшав. Україна не визнала незалежність Абхазії, як того обіцяв Путіну Янукович.

У результаті російське телебачення показало злу пародію на українського президента. Та й сам Путін свій останній візит до Києва несподівано скоротив і поїхав додому незадоволений, скасувавши обід з прем'єр-міністром Азаровим. Зовсім недавно Володимир Путін ще сильніше висловив своє невдоволення України, заявивши, що Росія перемогла б у Другій Світовій війні і без участі українських солдатів. Нова українська влада зробила вигляд, що не почула цієї заяви (як раніше зробила вигляд, що не було на центральному каналі російського ТБ пародії на президента Януковича).

"Антиукраїнськість"

Геополітично ситуація Україна зараз трохи скидається на становище Білорусі: ні з Росією, ні з Заходом, а головне - втримати владу. Втім, таке порівняння, звичайно, не зовсім правильне. Україна досі утримується в стані відносної демократії завдяки існування двох різних за історією та ментальністю частин країни: східної, більш радянської за духом, і західної - більш європейської, яка пробула у складі СРСР лише 45 років. В Україні ще не було президента, який представляв Західний регіон країни.

Саме в цьому регіоні, в Галичині, популярністю користуються праві та націоналістичні партії. Саме в цьому регіоні Партію регіонів і її президента виборці будуть продовжувати вважати анти-українськими окупантами і через контакти з Кремлем, і через обіцянки зробити російську мову другою державною. А значить, реальна майбутня опозиція теж прийде звідти, з Галичини. Як не дивно, але саме Партія Регіонів неофіційно підтримувала на місцевих виборах восени минулого року найрадикальнішу з націоналістичних партій - партію "Свобода", намагаючись таким чином ослабити в цьому регіоні популярність Блоку Юлії Тимошенко.

Тимчасова політична мета була досягнута - тепер місцеві ради Галичини контролюються представниками партії "Свобода". Однак наслідки посилення впливу таких партій в країні передбачити важко. Особливо в часи, коли життя дорожчає, та й сама країна уникла дефолту лише завдяки траншам багатомільярдного кредиту МВФ.