Польща лобіює в ЄС проти Лукашенки

Протест у Білорусі
Image caption ПІд час протестів у день виборів у Білорусі затримали близько 700 активістів

Польща лобіює в Європейському Союзі посилення санкцій проти білоруської влади на тлі утисків білоруської опозиції.

Міністерство закордонних справ Польщі сказало Бі-Бі-Сі, що Варшава в односторонньому порядку запровадила заборону на в’їзд білоруських посадовців до Польщі і пропонує поширити таку заборону на всі країни ЄС. Литовський парламент також запровадив заборону на в'їзд білоруським посадовцям.

Речник польського МЗС сказав, що "Польща уклала національний реєстр представників білоруського режиму, на яких поширюється заборона на в’їзд до країни", і що такий реєстр "вже діє".

Варшава також пропонує, аби Брюссель заблокував кошти для Мінська, припинив зустрічі на високому рівні з представниками білоруської влади та чинив на них тиск з метою звільнення активістів, яких влада утримує після протестів 19 грудня.

Білоруська міліція заарештувала приблизно 700 людей після протестів, що спалахнули після президентських виборів, на яких президента Лукашенку переобрали вчетверте. Міжнародні спостерігачі засудили голосування, заявивши про серйозні порушення.

Болючі спогади

"Європа не бачила нічого подібного багато років. Поєднання фальсифікацій, репресій, які не йдуть у порівняння з тим, що намагався зробити (Слободан) Мілошевич у Сербії 2000 року. Те, що ми бачили, повертає нас до спогадів про запровадження військового стану у Польщі 1981 року", - написали у спільному листі міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський разом з німецьким, шведським та чеськими колегами після подій 19 грудня.

Польські протести проти комуністичного правління у 1980-х роках відіграли суттєву роль у підриві радянської влади у Східній Європі.

Разом з політикою, спрямованою на ізоляцію пана Лукашенки та представників його кіл у Мінську, Польща надає підтримку громадському суспільству у Білорусі.

Польща скасувала плату за надання віз для пересічних білорусів. Студентам, яких виключили з білоруських закладів за опозиційну діяльність, пропонують можливість продовжити навчання у польських університетах. Влада у Варшаві також схвалила план відкрити Центр для білоруської опозиції.

Польський уряд пообіцяв подвоїти допомогу Білорусі майже до 14 млн. доларів, і Варшава у лютому проводить міжнародну донорську конференцію щодо Білорусі.

Голоси непокори

Image caption Белсат TV - незалежний телеканал у Білорусі

Польща також продовжує надавати фінансову підтримку базованого у Варшаві супутникового телеканалу Белсат TV, який називає себе першим незалежним телеканалом у Білорусі.

Белсат TV почав мовлення 3 роки тому. Як каже його директор Алексєй Дзєкавіцкі, його зараз дивиться мільйон людей – приблизно 10% населення.

Білоруська міліція проводила обшук на телеканалі, вилучила комп’ютери й відеокамери у деяких репортерів. Троє провели до 15 діб під арештом. Попри репресії, телеканалу вдалося збільшити обсяг мовлення.

"Якщо ми знаємо, що людям в Білорусі потрібно більше інформації, ми повинні це зробити. Зараз це складніше, але ми не збираємося здаватися", - каже пан Дзєкавіцкі.

Дії Польщі частково пояснюються бажанням мати демократичну сусідку на східному кордоні, але також тим, що дві країни мають глибокі історичні зв’язки, а поляки й досі залишаються другою після росіян найбільшою етнічною меншиною в Білорусі.

ЄС переглядає політику

Варшава любить вважати себе експертом стосовно східних сусідів ЄС. Пан Сікорський був співзасновником програми Східне Партнерство, створеної як механізм для заохочення Білорусі, а також України та інших колишніх радянських країн, модернізуватися та втілювати стандарти ЄС.

Варшава буде й далі розвивати свою роль як східного експерта, коли перебере президентство в ЄС у другому півріччі.

2008 року Варшава скористалася жестом пана Лукашенки, який натякав на готовність до лібералізації задля посилення діалогу з Заходом. У листопаді відбулася зустріч пана Сікорського та німецького міністра Вестервелле, які закликали білоруського президента провести демократичні вибори.

Дехто вважає, що та політика не спрацювала.

Оглядач "Газети Виборчої" Константи Ґеберт сказав Бі-Бі-Сі, що "в МЗС панує загальне відчуття жаху й обурення тим, що нас обдурили й зробили з нас дурнів на наше ж прохання. Тепер ми за це розплачуємося. Наша заява про те, що ми знаємося на Сході, обернулася проти нас".

В МЗС Польщі це заперечують.

Речник МЗС каже, що позиція Польщі в ЄС як експерта з питань Білорусі "жодним чином не була підірвана внаслідок насильства в Білорусі. Навпаки, Польща є головним ініціатором в ЄС дій щодо Білорусі, і її голос має велику вагу".

Резолюція Європарламенту

Європарламент у четвер ухвалив спільну резолюцію, в якій гостро критикує владу у Мінську. Читати подробиці

У резолюції, зокрема, різко засуджується "брутальне застосування сили" проти учасників протестів у грудні, засуджуються арешти активістів і вимагається їхнє негайне звільнення.

У спільній резолюції, ухваленій у Страсбурзі, також висловлюється жаль з приводу закриття представництва ОБСЄ в Мінську і засуджується блокування деяких веб-сайтів під час виборів.

Євродепутати пропонують ЄС переглянути політику щодо Білорусі, зокрема, заморозити допомогу, яка надається через МВФ та ЄБРР. А також закликають знову запровадити заборону на подорожі до ЄС чільним білоруським урядовцям та посадовцям, причетним до фальсифікацій на виборах. У резолюції також пропонується розглянути можливість припинити участь Білорусі у програмі Східне партнерство.

У Брюсселі 31 січня збереться Рада міністрів закордонних справ ЄС, аби ухвалити спільне рішення щодо Білорусі.

У середу міністр закордонних справ ЄС Катрін Аштон сказала, що заборона на в’їзд до ЄС президента Лукашенки та інших білоруських посадовців можлива у разі, як уряд у Мінську не звільнить затриманих активістів.

Проте в ЄС буде важко досягти консенсусу щодо таких пропозицій. Італія вже висловила застереження проти запровадження заборони на подорож білоруських посадовців до ЄС.

"Це – бардак, і Лукашенко сміється", - підсумував оглядач "Газети Виборчої" Ґеберт.

Новини на цю ж тему