МЗС: з українцями в Японії зв'язатися складно

Президент України Віктор Янукович доручив уряду вивчити шляхи можливої евакуації українських громадян з постраждалої від стихії Японії.

Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Офіційно в постраждалій від низки стихійних лих Японії зареєстровано понад 1500 українців

МЗС України каже, що бажаючих полишити цю країну небагато, наголошуючи водночас, що зв’язок із багатьма українцями відсутній. Водночас дехто з аналітиків переконаний, що Україна могла б активніше реагувати на ситуацію в Японії.

Кілька днів по тому, як сталося стихійне лихо, а також вибухи на АЕС у Японії, Віктор Янукович наказав уряду Азарова вивчити можливість евакуації українських громадян. У Міністерстві закордонних справ кажуть, що йдеться про будь-які шляхи евакуації.

Речник МЗС Олександр Дікусаров водночас каже, що це може статися в разі погіршення ситуації в регіоні, а також якщо будуть відповідні звернення громадян.

Водночас пан Дікусаров твердить, що українці не поспішають полишати країну, адже багато з них, за його словами, приїхали до розвинутої Японії з певною метою.

З багатьма українцями відсутній зв'язок

Напередодні ЗМІ повідомили, що кілька десятків українців не вийшли на зв’язок після землетрусу і цунамі. В кількох найбільш постраждалих префектурах проживає близько 200 українців, а всього, за даними японської імміграційної служби, в Японії перебуває 1590 громадян України.

Олександр Дікусаров каже, що встановити зв'язок з українцями складно:

"Є брак зв’язку в Японії, тому що вийшли з ладу певні системи. Ми не можемо сконтактуватися з певною частиною українських громадян. Але у них є родичі в Україні. І вони можуть звернутися до МЗС за допомогою. І такі звернення є. Тому не можна говорити про тридцять, сорок чи п'ятдесят людей, з якими ми не маємо зв’язку. Інформація увесь час оновлюється".

Дипломати кажуть, що проблема зв’язку полягає ще й у тому, що багато українців не стоять на консульському обліку: хтось сам вийшов на зв’язок, з кимось вдалося зв'язатися, інших шукає імміграційна служба.

Між тим екс-заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий сказав Бі-Бі-Сі, що українській стороні слід посилити зусилля, аби підтримати контакти з усіма українцями:

"Було б корисно мати не лише "гарячу лінію" Департаменту консульської служби. Не всі стоять на консульському обліку. Для того, щоб здійснити допомогу, невеликого складу посольства недостатньо. Треба направити спеціального уповноваженого, або посла з особливих доручень, щоб він безпосередньо здійснював зв’язок з урядом. Тобто треба задіяти додаткові механізми, як це було з Єгиптом".

Україна могла б діяти жвавіше

Напередодні МНС заявило про готовність України, що має чорнобильський досвід, направити загін рятувальників, а також спеціалістів-атомників до Японії. Київ також сказав про готовність лікарів їхати на допомогу до Японії.

Поки що Токіо не висловив бажання отримувати українську допомогу, каже МЗС.

Водночас чимало політиків і експертів називають реакцію Києва на ситуацію в Японії досить кволою.

А екс-заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий переконаний, що Україна мала б замислитися над ситуацією у себе вдома:

"Ті дії, які стосуються гуманітарної допомоги, доречні. Інша справа, що ми в Україні починаємо певні дії в момент, коли десь стаються проблеми у світі. Якщо пропозиції стосовно допомоги Японії достатньо адекватні, то стосовно аналогічної ситуації в Україні - усе потрібно робити більш системно".

Директор Центру "Відкрита політика" Ігор Жданов також сказав Бі­-Бі-Сі, що дії української влади могли б бути жвавішими:

"Нам треба енергійніше, щоб і посольство там займалося, відправити літаки МНС з нашими рятувальними загонами, мобільний госпіталь, якщо треба. Відправити спеціалістів з атомної енергетики. А вони мають значний досвід у Чорнобилі".

Експерти також звертають увагу на те, що посольству України в Японії надійшла вказівка не коментувати події в цій країні, зокрема, щодо ситуації з українськими громадянами.

МЗС каже, що це міжнародна практика, коли все робиться централізовано.

Водночас експерти переконані, що така реакція - рецидив радянської політики.