На нове укриття для ЧАЕС "не вистачає коштів"

За час, поки нове укриття на ЧАЕС не будувалося, його вартість подвоїлася. Влада і банкіри кажуть, що це через інфляцію.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Невідомо, скільки користі принесла ЧАЕС, але ліквідація наслідків аварії на одному з її блоків коштує все дорожче і дорожче

У фонді, який фінансує зведення нового безпечного укриття для четвертого блоку Чорнобильської атомної станції, бракує 600 мільйонів євро. Не вистачає грошей і на будівництво сховища для відпрацьованого ядерного палива із зупинених реакторів ЧАЕС.

Україна разом із Європейським банком реконструкції та розвитку сподіваються зібрати ці кошти на конференції донорів у квітні. Втім навіть якщо всю суму не зберуть, Київ каже, що не виділятиме більше того, що влада називає "історичним внеском" України.

Укриття немає

Двадцять п'яті роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції в Україні відзначають масштабною конференцією для збору грошей, щоби нарешті убезпечити ту АЕС. Одразу після аварії реактор накрили тимчасовим саркофагом, який згодом оновили. Але "конфайнменту", як нині називають нове безпечне укриття, так і не звели, хоча не раз оголошували, що будівництво розпочнуть ось-ось.

Про фінансову допомогу міжнародної спільноти на зведення нового укриття домовилися, коли Україна погодилася зупинити ЧАЕС. Попередньо вартість конфайнменту оцінили у 750 мільйонів доларів. Тепер, коли сам проект готовий і навіть розпочаті попередні роботи, його вартість складає вже 1,5 мільярди євро. Володимир Холоша, голова Державного агентства з управління зоною відчуження каже, що різниця, передусім, утворилася через підвищення вимог до безпечності об'єкту. З інших причин пан Холоша називає зміни у економічній ситуації:

"Друга складова, що виконання в часі заходів по плану перетворення об'єкту укриття в екологічно безпечну систему змінилося, і це теж наклало додаткове цінове навантаження на проект. І третє те, що змінилися взагалі за ці часи внаслідок інфляційних процесів ціни на робочу силу, на метал і на таке інше. Вартість проекту підвищилася".

Для спорудження конфайнменту не вистачає майже третини суми - 600 мільйонів євро. Ще 140 мільйонів євро бракує для будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива. Ці 740 мільйонів євро Україна, а з нею і Європейський банк реконструкції та розвитку, який керує відповідними фондами зі збору коштів, сподіваються зібрати на конференції у квітні. За словами віце-президента банку Хорста Райхенбаха, ЄБРР додасть 25% від вже зібраної суми:

"Ми зробимо внесок у те, що дадуть інші донори. Припустімо, що інші донори виділять 480 мільйонів євро, тоді ми дамо 120 мільйонів. Водночас ми вирішили, що виділимо 120 мільйонів у будь-якому разі".

Історичний внесок

Image caption Так виглядала ЧАЕС після вибуху 25 років тому

Україна, як розповів Володимир Холоша, також зробить свій внесок. Його обсяг він назвав "історичним". На додачу до раніше виділених грошей Київ виділить 6,5% від загальної вартості об'єкту укриття та ядерного сховища.

"Враховуючи ті обставини, про які було сказано вище, що є необхідність зібрати ще раз додаткові кошти, Україна тепер додатково до тих 104 мільйонів доларів США і 13 мільйонів євро, які були, історичну свою долю, 6,5%, внесе фінансовими ресурсами. На конференції це буде проголошено".

Віце-президент ЄБРР каже, що проект не зупинять, навіть, якщо у квітні не зберуть необхідну суму, натомість продовжать збір коштів. Україна, за словами пана Холоші, не планує виходити за межі тієї частини, яку він називає "історичною". Голова державного агентства з управління зоною відчуження наголосив, що Україна і так щороку витрачає близько 60 мільйонів євро на так звані "підтримувальні" програми на ЧАЕС:

"Ми величезний тягар несемо, крім цих фондів. Приблизно 60 мільйонів євро ми витрачаємо на підтримку у безпечному стані Чорнобильської АЕС, об'єкту укриття і те, що інше, пов'язано з підтримкою, не перетворенням, а підтримкою. І плюс ми вносимо свої 6,5% в ці фонди - в рахунок ядерної безпеки і фонду укриття. Тому я вважаю, що Україна веде себе коректно в цій ситуації".

В ЄБРР не виключають, що нещодавні події у японській Фукусімі можуть підштовхнути деякі країни виділити більше грошей. Серед потенційних донорів розглядають передусім Європейський Союз. Утім, як зазначив віце-президент Європейського банку, треба брати до уваги те, в яких фінансових умовах йде збір коштів:

"Я сподіваюся, що ви усвідомлюєте те, що в тій міжнародній фінансовій ситуації, в якій перебуває світ і яка відрізняється від того, що було десять чи п'ятнадцять років тому, це важке зусилля. Але, незважаючи ні на що, донори готові до цього".

Прогнозують, що новий конфайнмент над зруйнованим чверть століття тому атомним реактором може бути готовий влітку 2015-го року. Але для цього, за словами директора департаменту ядерної безпеки ЄБРР Вінса Новака, важливо вже восени почати виробництво потрібних металевих конструкцій, а наступної весни - доправити їх на ЧАЕС для монтажу. За цими прогнозами, зведення конфайменту завершиться лише за рік до того як, на думку деяких експертів, спливе термін безпечної експлуатації нинішнього об’єту укриття.

Гальмувати не можна

Артур Денисенко, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру, каже, що будь-яке гальмування робіт із убезпечення рештків четвертого блоку ЧАЕС може мати небезпечні наслідки:

"Існуючий саркофаг, так званий об’єкт укриття над 4-им енергоблоком є в аварійному стані. Тому є дуже велика імовірність того, що можуть бути або обвали як у середині самого саркофагу, так і його зовнішніх стін, що певним чином відобразиться на радіологічному фоні навколо станції. Тобто, це може призвести до підняття пилу як в самому об’єкті, так і навколо нього".

Представник Національного екологічного центру також не вважає чимось надзвичайним суттєве зростання витрат на убезпечення Чорнобильської АЕС. Він наголошує, що так відбувається і з іншими об’єктами атомної енергетики:

"Якщо ми подивимось статистику не тільки по тому, як зростала вартість саме цього нового безпечного конфайнменту, але й реальних реакторів, які будувались чи зараз будуються, то ми станемо свідками того, що вартість зростає постійно. І якщо у випадку нового безпечного конфайнменту за 10 років його вартість зросла в півтора рази, то це далеко не рекорд, оскільки, наприклад, будівництво 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС за один майже рік зросла у 1,5 рази і досі ще немає чіткої офіційної оцінки, скільки буде коштувати це будівництво".

Новини на цю ж тему