Україна між Митним союзом "трьох" і ЄС

Віктор Янукович та Владімір Путін
Image caption Які нові стимули на користь Митного союзу привезе російський прем'єр?

Однією з головних тем до обговорення під час візиту до Києва російського прем’єра Володимира Путіна, запланованого на початок наступного тижня, може стати можливість приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

І хоч про це вже говорять не перший рік, зараз ця дискусія відбувається на тлі не досить успішних переговорів України та ЄС щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, які нині відбуваються у Брюсселі.

СОТ як запобіжник

Розмови про можливість приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану тривають давно.

Проте із набуттям Україною членства у Світовій організації торгівлі вони дещо вщухли, - спочатку експерти, а згодом і українська влада визнали те, що у разі приєднання України до Митного союзу їй доведеться переглядати всі торгівельні угоди із країнами-членами СОТ, і що ці країни можуть виставити Києву штрафні рахунки за перегляд умов торгівлі.

Згодом інтенсифікація переговорів Києва із Брюсселем про асоціацію та зону вільної торгівлі, яка має передувати угоді про асоціацію, зовсім притлумили на якийсь час тему долучення України до Митного союзу "трьох".

Роздратованість Москви цими переговорами інколи проривалася за досить несподіваних обставин. Наприклад, у березні під час візиту до Мінська російський прем’єр Володимир Путін заявив, що у разі створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, Росія буде змушена закрити свої кордони для імпорту з України, адже на український ринок без мита потраплятимуть і європейські товари, що можуть "підірвати" ринок у Росії.

"Золотий" енергетичний ключик

Тепер на тлі не дуже результативного раунду переговорів у Брюсселі про асоціацію з ЄС, і досить важких переговорів про зону вільної торгівлі, що триватимуть до кінця цього тижня, стало відомо про те, що на початку наступного тижня російський прем’єр має привезти до Києва нові "покращені" пропозиції щодо умов приєднання України до Митного союзу.

Зокрема, може йтися про компенсатори від можливих штрафних санкцій СОТ, а також зняття російського експортного мита на нафту – а це близько 300 доларів на кожній тоні.

Останні заяви українського прем’єра Миколи Азарова свідчать про те, що енергетичні аргументи залишаються найкращим способом впливу на Київ, і що від квітня минулого року, коли були підписані "харківські" угоди, згідно із якими Україна отримала знижку на російський газ в обмін на подовження базування в Криму Чорноморського флоту, нічого не змінилося:

"Зростання вартості нафтопродуктів як ніколи підвищує актуальність перегляду формули ціни на газ. Ця спадщина в’яже нас по руках і ногах. З огляду на те, що наступного тижня ми плануємо провести засідання міжурядового україно-російського комітету з питань економічного співробітництва, доручаю першому віце-прем’єр-міністру Клюєву, який відповідає, зокрема, і за російський напрямок, і міністру енергетики та вугільної промисловості Бойку запропонувати додаткові аргументи, щоб переглянути угоду про постачання газу із Російської Федерації".

Чи будуть інші "медяники"?

Головний редактор журналу "Експерт" Андрій Блінов каже, що не виключає певного елементу "шантажу" у черговому поверненні до теми приєднання України до Митного союзу з Росією на тлі переговорів про зону вільної торгівлі із ЄС.

Проте і для Росії, і для України за цією історією стоять серйозніші речі. Київ передусім керується експортними інтересами великого українського бізнесу.

Image caption Поки що у Митному союзі - троє

Для Росії це перш за все "блакитна" мрія повернення України у сферу свого впливу, тільки зараз у Москві розуміють, що міцніші зв’язки утворюються на ґрунті грошей, а не ідеології. Україна може поставити під загрозу свої торгівельні і візові домовленості із ЄС тільки в обмін на дуже вигідні умови свого приєднання до Митного союзу, - каже Андрій Блінов. Але для цього Росія має піти на дуже значні поступки, а не тільки скасувати експортне мито на нафту чи змінити формулу ціни на газ:

"Це питання фіксації кордонів у Азово-Чорноморському просторі та Керченській протоці, доступ до російських копалин нафти і газу для розробки українськими компаніями, це гарантії по максимальних обсягах транзиту, щоб не було жодних обмежень для того, аби до українських портів йшла продукція із Казахстану чи Білорусі, і, звісно, це питання, щоб Росія взяла на себе дуже серйозні зобов’язання по завантаженню української газотранспортної системи.

Тобто, ми можемо отримати серйозні вигоди від цієї угоди і не на один рік. Звичайно, якщо стоятиме питання тільки зняття мита на нафту, то ясно, що це є дуже неперспективним, і Україна дуже швидко буде "підім’ята" під Росію. Тому зрозуміло, що Росії доведеться зробити дуже багато поступок і гарантій для того, щоб зробити Україну членом Митного союзу. Власне, і російське керівництво хитається і обговорює, чи варто взагалі це робити".

Напередодні заступник міністра економічного розвитку Росії Олексій Ліхачов повідомив, що Київ та Москва обговорюють можливі компенсатори для України у разі її приєднання до Митного союзу. Проте в українському МЗС офіційно заперечили подібні переговори із Росією.

У Брюсселі ж вже кажуть, що у разі, як Україна віддасть перевагу Митному союзу з Росією, "буде вкрай складно, якщо взагалі можливо, продовжувати переговори про лібералізацію торгівлі із ЄС", - а саме ці переговори, як кажуть дипломати, є ключовими для подальшого просування України до безвізового режиму та членства у ЄС.

Новини на цю ж тему