Хорватія незадоволена вироком трибуналу

Для багатьох хорватів генерал Готовіна - герой Копирайт изображения AP
Image caption Для багатьох хорватів генерал Готовіна - герой

Міжнародний суд у Гаазі з питань злочинів у колишній Югославії оприлюднив вирок двом хорватським генералам Анте Готовіні та Младену Маркачу за злочини, скоєні під час операції "Буря" 1995 року. Трибунал виправдав третього звинуваченого - генерала Івана Чермака.

Обидва засуджені допомагали в плануванні збройної операції, що мала на меті відвоювати в Сербії район Країна і вигнати звідти етнічних сербів.

Генерала Анте Готовіну засуджено на 24 роки, а генерала Младена Маркача - на 18 років позбавлення волі. Генерала Івана Чермака, якого так само трибунал в Гаазі звинувачував у скоєнні спільного із Готовиною та Маркачем злочину, було звільнено від усіх звинувачень і випущено на свободу.

Вирок

Генералів Готовіну (53 роки) і Маркача (53 роки), згідно з вироком міжнародного трибуналу ООН, визнано винними у депортаціях, пограбуванні і нищенні майна, вбивствах та катуваннях сербського населення, яке проживало у самопроголошеному автономному краї, так званій Сербській республіці Кнінській Країні, яка проіснувала з 1991 до 1995 року і яка тоді, як своєрідний заморожений конфлікт, фактично, знаходилася у серці Хорватії. У міжнародному трибуналі суддя Альфонс Орі прочитав з документу вироку, що генерал Анте Готовіна керував незаконним обстрілом міста Кнін, столиці самопроголошеної Сербської Країни, та інших міст так званої Сербської республіки у Хорватії. Готовіна не зробив нічого, щоб запобігти злочинам або покарати злочинців під час і після операції "Буря" в серпні та вересні 1995 року.

У вироку сказано, що злочинним об'єднанням тоді керував президент Хорватії Франьо Туджман, який помер 1999 року і який тоді нібито планував вигнати значну частину сербського населення з Кнінської Країни і поселити там етнічних хорватів. Для досягнення тих цілей, згідно вироку суду, були використані збройні сили Хорватії.

Копирайт изображения d
Image caption Анте Готовіна і Младен Маркач слухають свій вирок

Процес проти трьох хорватських генералів тривав понад 300 робочих днів, із 2008 року.

Генерал Готовіна на початку процесу відмовлявся добровільно здатись трибуналу. Чотири роки Анте Готовіна переховувася, і його було затримано у 2005 році на Канарах.

Тим часом генерали Чермак і Маркач добровільно здалися трибуналові в Гаазі одразу після пред'явлення їм звинувачень у 2004. Усі хорватські генерали перед судом відмовилися визнати свою провину.

Хорватія обурена

У центрі столиці Хорватії Загреба у п'ятницю зібралося понад 2 тис. людей, які протестували проти вироку генералам Готовіні та Маркачу. Хорватські ЗМІ повідомляють, що демонстранти свистіли на знак протесту проти вироку, співали патріотичних пісень і вигукували образливі слова. Дехто навіть плакав.

До громадян на мітингу звернувся хорватський актор Божидар Аліч та колишній міністр Іван Векич, які назвали вирок міжнародного трибуналу поразкою Хорватії. Демонстранти вигукували гасла - "Зрада, зрада!". "Буря"

Голова сербської організації "Веритас" Саво Штрбац, який захищає права вигнаних сербів під час операції "Буря", вважає, що "вирок генералам є своєрідним водорозділом у відносинах між Хорватією та Сербією". Операція "Буря" у Сербії досі сприймається як болюча сторінка історії, тоді як Хорватія у цей день, 5 серпня, святкує перемогу над, як кажуть, "окупацією" та закінченням війни.

За різними даними, внаслідок інтервенції хорватських збройних сил улітку 1995 року із самопроголошеного сербського краю було депортовано понад 200 тис. осіб, сотні цивільних загинуло.

Прем'єр-міністр Хорватії Ядранка Косор висловила невдоволення вироком трибуналу в Гаазі, особливо тезою про те, що "хорватське керівництво брало участь у спільному злочині". Пані Косор сказала, що держава буде оскаржувати цей вирок, бо вважає збройну операцію "Буря" законним захистом територіальної цілісності Хорватії.

Президент Хорватії Іво Йосипович також прокоментував вирок міжнародного трибуналу ООН. Він сказав, що вирок його шокував, але що це не ставить під сумнів виправданість визвольної боротьби Хорватії та операції "Буря".

Тим часом президент Сербії Борис Тадіч сказав, що "якщо покарання злочинців за операцію "Буря" буде об'єктивним, то й буде більше шансів для налагодження миру між двома народами".

Новини на цю ж тему