Недозволений ''День гніву''

день гніву Копирайт изображения UNIAN
Image caption "День гніву" біля Верховної Ради обіцяв бути досить мирним: на кожного учасника припадало принаймні по 2 міліціонери

Міліція твердить, що протестна акція у Києві біля Верховної Ради, що дістала назву "День гніву" і мала стати безстроковою, була заборонена судом. Організатори акції вважають, що українці мають право на мирний протест.

За останніми повідомленнями, організатора "Дня гніву" Олександра Данилюка затримала міліція. Як повідомила прес-служба очолюваного ним руху "Спільна справа", його звинувачують у продовженні забороненої судом акції протесту.

Раніше у Києві між учасниками акції та бійцями спецпідрозділу "Беркут" сталася сутичка по тому, як мітингувальники спробували встановити намети для подовження акції у Маріїнському парку, що розташований довкола будівлі парламенту та поблизу будівлі уряду.

Дивитися фоторепортаж

Кількох учасників акції було затримано. Всі вони утримувалися у міліцейському автобусі, і, після складення протоколу про адміністративні правопорушення, їх почали відпускати. Водночас, правоохоронці обіцяють викликати до суду тих, на кого було оформлено відповідний протокол.

"Їхні дії межуть між хуліганством та непокорою працівникам міліції", - пояснили причини затримання правоохоронці.

Крім того, постраждав і один із міліціонерів, який брав участь у сутичці.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Міліція, за повідомленнями, затримала п'ятьох учасників протесту

Зранку суботи біля Верховної Ради зібралося, за різними оцінками, від 500 до 1000 учасників акції протесту, організованої "Громадянський рух України," "Спільна справа", "Опір" та "Фронт змін".

Серед мітингувальників, які вимагали відставки президента, парламенту та уряду, а також скасування нового Податкового кодексу, були й депутати від БЮТ та НУНС. У прилеглих до Маріїнського парку районах деякі люди твердили, що міліція перешкоджала їм приєднатися до мітингувальників. Біля Маріїнського парку були припарковані понад десяток міліцейських автобусів.

Як повідомив речник київської міліції Володимир Поліщук, громадський порядок під час цієї акції підтримували 1400 правоохоронців.

Він пояснив таку велику кількість представників органів правопорядку тим, що організатори акції протесту заявляли, що у ній візьме участь 135 тисяч осіб. Водночас, як наголосив речник міліції, проведення акції протесту у п’ятницю було заборонено рішенням Окружного адміністративного суду Києва.

Утім, речник твердив, що міліція не розганятиме мітинг за допомогою сили, а лише задокументує порушення учасниками акції рішення суду, і передасть ці документи до прокуратури:

"Є кілька груп документування та слідчо-оперативні групи, які будуть фіксувати будь-які порушення, якщо вони будуть. У даному разі масових порушень громадського порядку не спостерігається. Є порушення постанови суду," - заявив речник МВС.

У прокуратурі вже заявили, що уважно вивчать ці матеріали.

Тим часом лідер громадського руху "Спільна справа" Олександр Данилюк заявляв, що мітинг є зустріччю депутата Юрія Гримчака з виборцями, що цілком дозволено законом.

"Ця акція є абсолютно законною. Жодної заборони на низку заявок немає, проте міліція зараз перешкоджає участі громадян у цих мирних зібраннях, не пускає людей у парк, відбуваються незаконні обшуки та вилучення наметів та спальних мішків", - твердить Олександр Данилюк. Він також заявив, що міліція потроху "висмикує" протестувальників із натовпу, не пояснюючи причин затримання.

Кількатисячна акція протесту, але без сутичок, також відбулася в Харкові.

Організатори протестної акції закликають своїх прихильників продовжити суботній "День гніву" і в неділю.

Водночас один із представників Партії регіонів заявив, що анонсована опозицією акція провалилася, бо "не зібрала й тисячі учасників".

Згідно із останніми опитуваннями Українського інституту соціальних досліджень спільно із Інститутом економіки та прогнозування НАНУ, 84% опитаних вважають, що представникам влади байдуже до пересічних громадян, кожен третій твердить, що українська влада викликає у нього роздратування чи байдужість. Погіршення власного майбутнього очікують 45% респондентів, а для 13.5% майбутнє виглядає "значно гіршим", ніж рік тому.

Новини на цю ж тему