Чи можливий переділ Косово?

Віце-прем’єр та одночасно міністр внутрішніх справ сербського уряду Івіца Дачич нещодавно запропонував вирішити косовське питання шляхом перегляду кордонів.

Image caption Албанська частина Косовської Митровиці

На його думку, території компактного проживання албанців у Сербії відійшли б до Косово. Навзаєм райони Косово, де проживають серби, увійшли б до Сербії.

"Ще трохи, і ми втратимо Косово, якщо щось не зробимо. Резолюція 1244 Ради безпеки ООН – це реальне шахрайство. Поки ми поважали конституцію та міжнародне право, міжнародна спільнота поза Сербією визнала незалежність Косово, порушуючи резолюцію," - сказав Івіца Дачич.

Ці заяви віце-прем’єра Сербії останній тиждень цитують майже всі балканські медіа.

І в самій Сербії, і за її межами, заяви Дачича викликали неоднозначну реакцію, адже процес переділу кордонів завжди складний та конфліктний, а поділ Косово – швидкий, але не дуже вдалий спосіб вирішення застарілої проблеми.

Небезпечним наслідком перегляду кордонів може стати ефект доміно, що може зачепити такі сусідні країни, як Македонія чи Боснія, де існують сильні сепаратистські настрої.

Сполучені Штати заявили, що не підтримують поділ Косово та вважають таку ідею нереальною і небезпечною, оскільки вона ґрунтується на національному принципі, в той час як незалежність Косово вже проголошена та визнана 75 країнами світу.

Косовський колега Дачича також порадив назавжди забути про такий варіант.

Адже для Косово північні райони є економічною базою країни, де розташовані найбільші копальні та основні потужності кольорової металургії. Тому Пріштині невигідно позбуватися тих своїх територій.

Говорячи про поділ Косово, як про єдиний реальний варіант остаточного вирішення конфлікту, Дачич наголосив на тому, що це його власна думка, а не офіційна позиція Бєлграду.

Але оглядачі звертають увагу на те, що пролунала вона з вуст другої особи у владі Сербії. Тому припускають, що ймовірно Бєлград пом’якшує свою позицію і змінює політичний курс щодо Косово.

Косово необхідні реформи

Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу під час свого нещодавнього візиту до Косово запевнив, що ЄС всіляко підтримує євроінтеграцію країни.

Косово сьогодні отримує найбільшу допомогу у розрахунку на одного жителя, наголосив він.

Але країна, аби стати членом ЄС має провести низку реформ, забезпечити верховенство права та понад усе дотримуватися прав людини.

Баррозу також закликав косовську владу до більш конструктивних переговорів із Бєлградом, який не погоджується визнати незалежність Косово.

Одне з останніх соціологічних опитувань показало, що самі жителі Косово не сумніваються у своєму європейському майбутньому, і майже 80 відсотків опитаних вірять у те, що для Косово буде запроваджена візова лібералізація упродовж найближчих одного-трьох років.

Хто оберігає мир у Косово

Image caption Тихе життя черниць Печського православного монастиря у Косово охороняють миротворці

Аби припинити збройний етнічний конфлікту в Косово, було створене військове формування KFOR (Kosovo Force).

Від часу створення, сили KFOR були скорочені майже вдвічі та налічують сьогодні трохи більше шести тисяч військових із 31 країни.

Основні завдання, які стоять перед ними: посилений контроль прикордонних територій, надання гуманітарної допомоги, а також в охорона сербських православних святинь.

Україна у KFOR

Україна до виконання миротворчих місій долучилася десятиліття тому, направивши свій перший миротворчий контингент у Косово.

Зараз у Косово вже не стріляють, але у етнічно-змішаних громадах напруга присутня.

Image caption Українські миротворці 14-ї ротації

Такі райони є і в зоні відповідальності українського контингенту. Участь у миротворчій місії – не лише справа честі та черговий щабель у військовій кар’єрі.

Оплата такої праці у кілька разів вища, ніж в Україні, хоча, порівняно з військовими інших країн, в українців - одна з найнижчих зарплат.

Вже кілька років точаться розмови про необхідність підвищення заробітної плати українським військовим, які служать у гарячих точках, адже їхня діяльність є небезпечною і потребує серйозної військової підготовки.

Підвищення зарплатні також могло б упередити участь українських військових у нелегальних оборудках, аби підзаробити під час перебування за кордоном.

Як довго триватиме мандат KFOR залежить від громадян самого Косово та ефективності його державних інституцій.