Мікробіолог: Замість панікувати, гарно мийте овочі

У Німеччині за перші три дні червня зареєстрували 200 нових випадків зараження невідомим раніше штамом бактерії E.coli, від якої вже померло 17 людей. Загальне число хворих у тій країні перевищило 1700 осіб. Багато з них у дуже тяжкому стані. Справу ускладнює те, що досі не виявлено джерело зараження.

Копирайт изображения Odessa National University
Image caption Мікробіолог Володимир Іваниця вважає, що маріупольська холера становить більшу загрозу для українців, ніж європейські огірки

Український мікробілог, завідувач кафедрою мікробіології та вірусології Одеського національного університету Володимир Іваниця в інтерв‘ю сайту "Бі-Бі-Сі Мій світ" bbc.ua найбільш імовірною причиною масового зараження людей у Німеччині назвав порушення техніки безпеки при використанні для вирощування овочів органічних добрив, вироблених із відходів людської життєдіяльності. Сам збудник хвороби, за словами вченого, не є чимось новим для науки.

В.Іваниця: Що стосується цього збудника, то він відноситься до виду Escherіchіa colі і є звичайним мешканцем кишкового тракту. І є навіть показником фекального забруднення природного середовища: продуктів харчування, питної та морської води. Це бактерія, яка є нормальною. Але ж гени мігрують від бактерії до бактерії і навіть між різними видами бактерій гени можуть мігрувати. Це називається "горизонтальний перенос генетичної інформації". Це природний біотехнологічний процес. Природа весь час перетасовує гени серед бактерій, як карти в колоді.

Бі-Бі-Сі: І внаслідок цього нормальна бактерія перетворюється на загрозливу?

В.Іваниця: Так. Хоча кишкова паличка сама по собі – мешканець позитивний, тобто, нормальний, (відноситься до нормальної мікробіоти), але, на жаль, іноді вона отримує ген, який мігрує серед них. Це ген патогенності. І саме патогенний серотип кишкової палички викликає захворювання приблизно, як сальмонела. Отож із позицій науки, нічого тут нового немає. А що стосується того, як запобігти зараженню, то теж нічого нового – треба все мити і намагатися не їсти звідти, звідки йде збудник. Хоча в історії з запідозреними овочами є ще багато питань, звідки він там іде: чи з огірків, чи з чогось іншого, чи ці огірки полили біологічними добривами, зробленими із відходів людської життєдіяльності. Ми знаємо, що ті відходи переробляють на органічні добрива, які, на жаль, можуть містити і патогенні (хвороботворні) мікроорганізми, які потрапляють туди від людей.

Бі-Бі-Сі: Тобто, ви вважаєте, що, можливо, люди, які вирощують овочі, просто порушили правила техніки безпеки при застосуванні біологічних добрив?

В.Іваниця: Так. Я думаю, що так. А в тому, що там виявили патогенний серотип, нічого надзвичайного немає. Це природний процес. Згадайте, скільки ми чули різних збудників грипу – то пташиний, то свинячий, то ще якийсь… Збудник грипу також дуже здатний до мінливості. Це його природна характеристика.

Бі-Бі-Сі: Ви постійно вживаєте слова "природний, звичайний, нормальний". З точки зору фахівця, який знає реальну міру можливої небезпеки, чи нормальною є реакція засобів інформації на цю огіркову епопею, чи таки перебільшеною, що так багато клопоту навколо цього зараз?

В.Іваниця: Реакція людей є нормальною в тому розумінні, що кожна людина хоче себе якомога краще захистити. Такою ж має бути й реакція людей на холеру, виявлену в Україні. Принаймні люди, які мешкають в Маріуполі, повинні намагатися захистити себе від зараження. І хоч в історії з огірками я як науковець не бачу нічого унікального для природи і для людського суспільства, однак вважаю, що краще нехай преса більше говорить, а люди нехай краще перестрахуються, аби було менше смертей.

Бі-Бі-Сі: Чи можна говорити зараз про ознаки епідемії у Німеччині?

В.Іваниця: Думаю, що ні. Якщо це поширюватиметься й далі, то можемо сказати, що це – початок епідемічного процесу. Але ж кишкова паличка не має таких властивостей, як, скажімо, збудник чуми або холери. Тому треба вжити нормальних санітарних норм, і все це погаситься.

Бі-Бі-Сі: У чому нині більша загроза для українців – у маріупольській холері, чи у європейській кишковій паличці?

В.Іваниця: Холера в Маріуполі – це для нас страшніше, ніж те, що у Європі.

Бі-Бі-Сі: Але овочева паніка перекинулася на українські базари, де багато людей пильно придивляються до огірків і питають, звідки вони родом. Чи є підстави аж так непокоїтися, чи ті панічні настрої – то результат знову ж таки роботи засобів масової інформації?

В.Іваниця: Треба просто нормально мити овочі, і тоді нІчого буде боятися. В середину овоча мікроорганізми не проникають – це просто зовнішнє забруднення. Треба нормально вимити і ошпарити перед вживанням. І не тільки у цей період, а це треба робити завжди.

Бі-Бі-Сі: Яку роль, на вашу думку, у появі панічних настроїв зіграли новітні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко поширювати інформацію?

В.Іваниця: У даному випадку люди до певної міри стали жертвами новітніх інформаційних технологій. І це вже не вперше за останні кілька років. Пригадайте оті грипи всякі – курячий, свинячий. Скільки було галасу, скільки було грошей витрачено на те, щоб захистити себе. А насправді воно все зійшло на нуль.

Узагалі, коли таке стається, то тут повинні більше працювати органи місцевої влади, санітарно-епідеміологічні служби, ніж засоби масової інформації. Але ж з іншого боку, преса пише про те, що є. Смерті є? Є. Чим тут можна дорікнути засобам масової інформації? А тим більше, що випадків захворювання стає більше. На жаль, кореспонденти прагнуть знайти щось гостріше та болючіше, аби люди активніше читали. У цьому також немає нічого дивного, однак при написанні матеріалів на такі теми треба консультуватися із фахівцями та ученими, аби не створювати зайвого галасу та паніки. З іншого боку, й люди, які читають все це, мають відповідно реагувати на прочитане. А в нас що? У Маріуполі – холера, а люди все одно купаються у тих же водах, де знайшли збудник.

Бі-Бі-Сі: Чи можна сказати, що в цій історії з огірками в Німеччині, - найгірше те, що й досі не встановлене джерело зараження?

В.Іваниця: Це проблема. Але я думаю, що вони знайдуть. Із сучасними генетично-молекулярними методами це зробити нескладно. Але ж потрібна велика масова робота для того, щоб знайти це джерело.