Україна фінансує російські фільми, а не свої?

Українські кінематографісти обурюються, що міністерство культури виділило 13,4 мільйона гривень на фільм "У суботу", в якому майже не задіяні українці.

Копирайт изображения UFC
Image caption Катерина Копилова каже, що потрібне кіно з українським ідентифікатором

Стрічка Олександра Міндадзе вийшла у прокат у травні і змальовує події Чорнобильської катастрофи.

Картину відібрали до конкурсної програми Берлінського кінофестивалю. До зйомок, окрім України, долучилися Росія та Німеччина.

Хоча виробляла фільм українська компанія, головні ролі виконували російські актори. Режисер також із Росії. Українські кінематографісти побоюються, аби це не стало тенденцією.

Україна - "донор" для чужого кіно?

Увагу до стрічки привернув народний артист України, член Спілки кінематографістів Володимир Савельєв, сказавши в інтерв'ю газеті "Літературна Україна", що міністерство культури припинило фінансування фільму про останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, зате активно фінансує українсько-російські проекти, які, за його словами, є власне російськими фільмами.

До таких він відносить стрічку "У суботу", де "режисер, оператор, художник, композитор, продюсер, актор ніякого стосунку до України не мають. Виробництво – московське. Частково чорнова "рабсила" з України…" - висловився Володимир Савельєв.

Ситуація навколо фільму зацікавила Рахункову палату, яка провела аудит роботи міністерства культури і державного агентства з питань кінематографії. У звіті зазначають, що виділення чималої суми на "У суботу" є нецільовим використанням бюджетних коштів:

"Україна має потужну школу акторської майстерності, проте є лише фінансовим донором для іноземного кіно. Укладені Державною службою кінематографії договори на так зване "спільне виробництво" фактично є фінансуванням кінопродукції інших держав," - ідеться у звіті Рахункової палати.

Чиє кіно?

Копирайт изображения unian
Image caption Антон Шагін зі "Стиляг" зіграв головного героя "У суботу"

На популярному російському сайті "Кинопоиск" дописувачі описують "У суботу" як "нетривіальне чисто російське кіно", "фільм про стійкість російського характеру" і акцентують, що в сценарії немає вказівки на географічне місце та час, хоча його знімали в Україні. У пошуках локації знімальна група об'їздила мало не всю країну і врешті вибір випав на міста Світлодарськ на Донеччині та Енергодар у Запорізькій області. Вони побудовані за тим же принципом, що й містечко атомників Прип'ять.

Російські й українські актори, оператор з Румунії - команда вийшла інтернаціональна,- розповіла "Бі-Бі-Сі Мій Світ" bbc.ua Світлана Машовець, піар-дирекор компанії Sota Cinema Group, яка працювала над фільмом.

"Ставити національну приналежність будь-якого витвору мистецтва - це якийсь анахронізм. Фільм "У суботу" можуть називати своїм як Україна, так Німеччина і Росія. А в першу чергу це стрічка Олександра Міндадзе," - вважає Світлана Машовець.

Бюджет на експорт?

Саме із компанією Sota Держкіно уклало договір про зйомки фільму в рамках виконання державного замовлення. Його підписали в кінці 2010 року - на той момент майже вся робота над фільмом вже мала б бути закінчена.

"Внесок України вимірюється основним чином грішми. Українці практично не брали участі у створенні цього фільму. Взагалі спільне виробництво - це світова практика, я не проти. Але якщо вона набуде поширення, то це призведе до того, що ми будемо, може, в дуже хороші фільми вкладати гроші, але без українських кінематографістів," - сказав "Бі-Бі-Сі Мій Світ" bbc.ua керівник спілки кінематографістів Сергій Тримбач, додавши, що фільмом "У суботу" по суті "представлений український державний бюджет".

Копирайт изображения UFC
Image caption Кінофрукти: останніми роками Україна збирала бідний врожай

Голова агентства з питань кіно Катерина Копилова зазначила, що копродукція - це лише один зі шляхів розвитку кіно в Україні. Інший, який вважають більш важливим, передбачає "створення нового національного кіно з чітким українським ідентифікатором", який можна пройти лише з українськими професіоналами.

Який саме в результаті домінуватиме - стане відомо вже цього літа, коли закінчиться нещодавно оголошений агентством з питань кіно конкурс кінопроектів на наступні два роки.

Його почали на тлі заяв про значне неефективне використання грошей у цій сфері. У тому ж звіті Рахункової палати зазначають, що у 2010 році державне замовлення виконали менше, ніж на чотири відсотки.

Катерина Копилова пояснила "Бі-Бі-Сі Мій Світ" bbc.ua, що так сталося, бо кіновиробництво останніми роками фінансували нестабільно. Як вона повідомляла раніше, цього року на кіно з бюджету виділили 110 мільйонів гривень. З цього і планують почати відроджувати кінематограф.

Держава на сторожі

Про його занепад вже багато років говорять самі українські кінематографісти. У численних зверненнях вони скаржилися на відсутність уваги з боку влади і брак грошей. На їх думку, без державної підтримки кінематограф в Україні може зникнути взагалі.

У приклад українським чиновникам часто ставлять сусідню Росію. Там із державного бюджету на кіно виділяють мільярди рублів, паралельно залучаючи інвесторів. Як результат - щороку міністерство культури Російської Федерації надсилає для показу за кордоном приблизно тисячу стрічок.

Фонд підтримки вітчизняної кінематографії затверджує перелік лідерів російського кіновиробництва, яким передають гроші на зйомки. У 2011 році до списку увійшло сім компаній. Хоча за такого принципу існує загроза, що ці компанії "розслабляться" і перестануть дбати про якість продукції, багато хто вважає, що тільки підтримка з боку держави здатна втримати галузь на ногах.

"Ми - злиденна країна, а злиденного кіно не буває. Ще напівзлиденний театр існує, а кіно - це індустрія", - сказав Бі-Бі-Сі з цього приводу актор Армен Джигарханян.

Копирайт изображения unian
Image caption Роман Балаян хоче, щоб держава давала гроші на кіно

І хоча частка витрат на кінематограф у російському бюджеті з 2006 року знижується, ні в кого не виникає сумнівів, що та сама індустрія кіно в Росії запрацювала.

Український режисер Роман Балаян радить тутешній владі піти саме російським шляхом:

"Як вчинило російське керівництво, яке ми так постійно критикуємо? Одного разу в 2001 чи 2002 році в один день воно перевело на кіно, яке було в такому ж стані, 150 мільйонів доларів, - ділиться рецептом режисер. - Теж саме треба знайти і в Україні. Деякі молоді продюсери кажуть, що знайдуть інвесторів... Та я не вірю! Інвесторів можна знайти, коли є частина державних грошей. Тому ділимо на три ту суму, співвідносно до кількості населення в Росії і Україні, і потрібно знайти цю суму".

Новини на цю ж тему