Guardian: Греції варто готуватися до керованого дефолту

Неможливість уникнення дефолту Греції, інтереси Китаю в Україні і нерозв’язані таємниці СРСР - в огляді іноземної преси.

Копирайт изображения BBC World Service

Британська Guardian у редакційній статті пише про те, що Греції доведеться змиритися із реальністю, набратися терпіння та почати готуватися до дефолту.

Наразі, як йдеться у часописі, альтернатива "першого дефолту суверенного члену єврозони, колапсу грецької банківської системи, і, можливо, наступного колапсу багатьох фінансових організацій у світі, загроза самому Євросоюзу виглядає нечуваною". Проте з іншого боку, подальше впровадження режиму суворої економії, на яке має піти грецький уряд в обмін на зовнішню фінансову допомогу, може виявитися непосильним тягарем для пересічних греків - тільки за останній рік в країні збанкрутували 50 тисяч підприємств.

"Економічно, соціально і навіть політично підтримувати нинішній статус-кво просто неможливо. Тому замість того, аби відтягувати дефолт, Греції варто було б почати до нього готуватися", - пише Guardian, наголошуючи на тому, що керований дефолт є кращим за некерований.

Польський діловий часопис The Warsaw Business Journal підрахував, що вже зараз грецькі борги коштують кожному європейцеві в середньому 535 євро. До 2014 року ця цифра може зрости до 1450 євро. Економічні експерти, опитані виданням, вважають, що цей тягар ляже на плечі пересічних платників податків, але не врятує саму Грецію від дефолту.

Німецька Neue Zurcher Zeitung підбиває підсумки візиту китайського лідера Ху Цзінтау в Україну. Газета пише, що Китай цікавить українська вугільна промисловість та аграрний сектор, а Україна зацікавлена у китайських інвестиціях.

"Інтенсифікація відносин із Китаєм є слушною можливістю для Януковича якнайшвидше позбавитися від стереотипного сприйняття України як держави між Євросоюзом та Росією, яка має обрати один із двох варіантів зовнішньополітичної та економіко-політичної ситуації", - пише Neue Zurcher Zeitung, і припускає, що для України співпраця з Китаєм може бути позбавлена розмов про цінності демократії, як із ЄС, і, водночас, необхідності постійно уникати більш тісної інтеграції ( як у випадку із Росією та її Митним союзом із Білоруссю та Казахстаном).

The Foreign Policy - провідний американський часопис, що висвітлює теми, пов’язані із міжнародною політикою, пише про 10 таємниць Радянського Союзу, що і досі залишаються нерозгаданими, хоча від розпаду самого СРСР минуло вже 20 років.

Автор статті "Зворотній бік радянського Місяця" Девід Хоффман пропонує свій список із цих таємниць, викладених у формі запитань:

"Що сталося із мільярдами доларів у формі золота і готівки, які, начебто, залишилися на рахунках КПРС після розпаду СРСР? Іноземна преса писала, що їх поклали у закордонні банки, проте доказів цього так і не було знайдено, зокрема, і приватною детективною агенцією Kroll, яку свого часу винайняв Єгор Гайдар."

Або "Чи було розроблена у СРСР портативна ядерна зброя - так би мовити "атомна бомба у валізці"? Генерал Лебедь стверджував, що існувало до сотні таких бомб, причому половина із них кудись зникла".

"Чому Горбачов оголосив про Чорнобильську катастрофу лише тільки через два тижні? Що говорили і робили вищі представники влади у перші дні надзвичайної ситуації? Чому здавалося, що "людину справи" немов би паралізувало?"

"Досі нічого невідомо про військово-стратегічний бік розробок біологічної зброї у СРСР. Що сталося із ними після розпаду союзу?"

Автора Foreign Policy також цікавлять досі нерозкриті подробиці Карибської кризи та що сталося із радянськими розробками психотропної та біологічної зброї для проведення спецоперацій.