90 років Компартії Китаю: батогом і пряником

Пекінський кореспондент Бі-Бі-Сі Майкл Брістоу в коридорах вищої партійної школи розмірковує, як китайські комуністи забезпечили Китаю провідну роль у світовій політиці та економіці.

Image caption Китайський народ "схвалює і поважає" Комуністичну партію

Одна із слухачок цієї школи, заступник головного редактора газети Beijing Daily Чу Цяолінь розповідає, що вона "мало розуміється на проблемах суспільства, а партійна школа може дати можливість ознайомитися із експертними оцінками у всіх галузях".

Інші відвідувачі школи вивчають діяльність Мао Цзедуна - першого лідера китайської компартії. Проте у курсі лекцій про "великого керманича" жодним словом не згадується про десятки мільйонів жертв часів його керівництва. Натомість молодим членам партії розповідають про Мао як про великого державного діяча.

Image caption Слухачам китайської партійної школи не розповідають про жертви Мао, лише про його здібності державного діяча

"Якщо китайська Комуністична партія і надалі зберігатиме свою керівну роль, у неї має бути легітимність. Нам потрібно, аби народ схвалював і поважав партію", - розповідає викладач курсу про Мао Лі Фенг.

Без жодних ознак іронії, нещодавно партійні лідери заявили, що наглядатимуть за місцевими виборами, аби "забезпечити їх чесність".

Загалом, дискусії про потребу у політичній реформі наражаються на "залізний" аргумент комуністів: люди підтримують систему, а відтак, її не потрбіно змінювати.

"У демократій також є свої проблеми. Чому у Німеччині Гітлер зміг прийти до влади? Через демократію", - переконаний адміністратор партійної школи Жоу Чунмінг.

Компартія Китаю - як ніколи могутня. Проте очолюваний партійними лідерами уряд нині витрачає більше коштів на внутрішню безпеку, аніж на оборону, і змушений постійно вгамовувати непокору у Тібеті, приборкувати монгольське населення на Півночі та протести робітників-мігрантів на Півдні.

Але сильною рисою китайських комуністів завжди була готовність і здатність змінюватися. Прикладом цього можуть бути останні 30 років після того, як китайські комуністи відмовилися будувати комунізм, і почали будувати капіталізм. Те, що в результаті цього Китай став другою за розмірами економікою світу, а незабаром, можливо, вийде і на перше місце, здається, свідчить на користь китайських комуністів. Але знову ж таки, як пише Майкл Брістоу, 33-річний програміст і член Компартії Жао Тонг мав спершу спитати дозволу у керівника партійного осередку, перш, ніж давати інтерв’ю Бі-Бі-Сі.