Конфлікт на кордоні Косово не вичерпано

Від початку тижня на півночі Косово, на двох митних КПП із Сербією, Ярінє та Брняк, триває блокада та сутички між місцевим сербським населенням та силами безпеки, підпорядкованими Приштині. Внаслідок сутичок загинув один поліцейський, а перепускні пункти були підпалені натовпом сербів.

Копирайт изображения AFP
Image caption Місцеві серби підпалили КПП, загинув один поліцейський

Представники ЄС і США засудили односторонній крок уряду Косово щодо спроби перебрати контроль на кордоні, який призвів до спалаху насильства. З іншого боку, Белград засудив напади сербських "хуліганів” на перепускні пункти та насильницьке вирішення проблеми.

Для налагодження миру втрутилися і сили НАТО – КФОР.

Ембаргом на ембарго

У понеділок уряд Косово відправив спеціальний підрозділ поліції під назвою РОСУ на митні пункти із Сербією, з метою перебрання контролю над адміністрацією, яка нібито не дотримувалася умов торговельного ембарго із Сербією. Приштина вважала, що перепускні пункти, на яких працюють поліцейські із лав місцевих сербів, перепускають із Сербії вантажівки з товаром.

Минулого тижня уряд Косово вирішив запровадити ембарго на товари із сусідньої Сербії у відповідь на заборону імпорту з республіки Косово, яку Белград запровадив певний час тому. Сербський уряд не визнає Косово, а Сербська торгова палата у Белграді вимагає використання митних ознак адміністрації протекторату ООН, а не незалежного Косово.

Ембарго на товари із Сербії було введено після відкладення переговорів між Белградом та Приштиною, які ведуться за посередництва Європейського Союзу.

За даними Белграда, товарообіг між Сербією та Косово у 2010 році сягав майже 400 мільйонів доларів, а понад 90% цієї суми складає експорт сербських товарів до Косово. Сербія експортує до Косово електроенергію, пшеницю, цукор, товари збуту та нафту.

Контроль над Північчю

Прем’єр-міністр Косово Хашим Тачі акцію поліцейських вважає зовсім "легальною та легітимною". "Не можемо завжди бути байдужі та толерантні до порушень власного суверенітету (Косово) та використовування цієї частини країни для контрабанди", – сказав прем’єр Тачі, звертаючись до народу.

Мас–медіа у Приштині ще на початку тижня писали про акцію поліції як про першу спробу уряду Косово запровадити свій контроль над територією, населеною переважно сербською меншиною, яка фактично з 1999 року залишається анклавом з прямим виходом на Сербію.

Інтернет-сторінка "Сетаймс" подає, як аналітики у Косово по-різному дивляться на цю проблему. Експерт з питань безпеки у Косово, професор Абдула Хайдарі вважає, що ця акція поліції повинна посилити позиції Приштини у переговорах з Белградом: "Брюссель та Белград вважали, що Приштина не має відповідних засобів для контролю над північчю Косово. Ця акція показала протилежне".

З іншого боку, Ґоран Рашіч, сербський журналіст із півночі Косово, вважає, що останні сутички загрожують безпеці краю: "Серби у Косово не хочуть бути під правлінням Приштини та албанців, а на це може вплинути лише Белград. Але Белград цього не зробить і буде використовувати цей анклав у переговорах щодо членства Сербії в ЄС".

Копирайт изображения Reuters
Image caption Без миротворців НАТО не обійтися

Сербський міністр внутрішніх справ Івіца Дачич після останньої спроби косовських поліцейських перебрати контроль над перепускними пунктами із Сербією заявив, що Сербія не дозволить ще одну акцію "Буря" (акція перебрання контролю 1995 року над самопроголошеними сербськими автономіями у Хорватії).

Сецесія сецесованого?

Косово перебуває під протекторатом міжнародної спільноти 12 років. Безпеку гарантують сили ООН та НАТО, але їхня присутність повністю не усунула ризиків від спалаху насильства. У березні 2004 року відбулися сутички між етнічними сербами та албанцями, внаслідок чого було вбито і поранено десятки цивільних, а підпалено чимало сербських об'єктів та історичних пам'яток культури.

Мир налагодили сили НАТО, так званий К-Фор, але етнічні серби почали усвідомлювати переваги компактного проживання на півночі Косово, з центром у Косовській Митровиці.

Друга половина етнічних сербів проживає в менших анклавах–островах на півдні Косово, серед яких найбільший - муніципалітет Штрпце, де були розташовані українські миротворці.

У 2008 році в північній сербській частині міста Косовська Митровіца, що на півночі Косово, поліцейські ООН спробували перебрати контроль над адміністративними будівлями суду. Внаслідок нападу розлюченого натовпу загинув один український поліцейський, а кілька десятків українських та польських поліцейських було поранено.

Сербія вважає Косово своєю територією й активно здійснює там політичну та економічну діяльність: організовує вибори, які проводяться паралельно із виборами, які організовує Приштина, будує інфраструктуру та будинки. За словами сербського уряду, інвестиції Белграда у Косово щороку сягають майже 250 мільйонів євро.

Копирайт изображения Reuters (audio)
Image caption Прем'єр-міністр Косово вирішив утвердити контроль Приштини на півночі краю

Сербія і досі виплачує зарплати майже 45000 сербам, зайнятим у державному секторі (однa шостa від кількості етнічних сербів Косово) і на зразок ізраїльських поселень у Газі, виплачує надбавки, які в кінцевому сягали подвійної зарплати.

Віце-прем'єр і міністр внутрішніх справ сербського уряду Івіца Дачич нещодавно запропонував вирішити косовське питання шляхом перегляду кордонів. Для Дачича єдиний реальний варіант є поділ Косово.

Про поділ Косово були розмови ще з з 1990-х років. Після авіаударів НАТО та запровадження міжнародного протекторату ООН 1999 року першими до Косово, випереджаючи альянс, увійшли російські військові, які тоді у дещо контроверсійний спосіб покинули миротворчу місію ООН у Боснії–Герцеговині і через територію Сербії дісталися аеропорту столиці Косово Приштини. Оглядачі тоді вважали, що російське втручання було спробою поділу Косово. Після бурхливої реакції НАТО російські вояки покинули аеропорт.

Демократизація та євроінтеграція

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Брюсселя розпочалися у березні цього року. Вони є і для Сербії, і для Косово головною передумовою інтеграції в ЄС та НАТО. Белград сподівається до кінця року здобути статус кандидата на членство у ЄС, тоді як Косово прагне якомога швидше отримати безвізовий режим із ЄС.

Уряд Косово останні місяці опинився під тиском скандалу довкола торгівлі органами з періоду конфліктів 1998-99 років та критики порушень на загальних виборах - перших від здобуття незалежності, котрі відбулися наприкінці минулого і початком цього року. Крім того, за даними Міжнародної організації праці, Косово посіло останнє місце у Європі за рівнем безробіття, яке сягає 45%.

Новини на цю ж тему