У Британії вимірюватимуть щастя громадян

Не виключено, що вже з наступного року "індекс щастя" буде не менш важливим показником для оцінки успішності діяльності уряду, ніж ВВП чи тривалість життя.

Image caption У британській статистичній службі виявили, що не все можна виміряти грошима та цифрами

Попереднє дослідження було здійснене Національною статистичною службою Великої Британії на замовлення прем’єр-міністра Девіда Камерона. Під час цього дослідження, що коштувало 2 мільйони фунтів стерлінгів, експерти намагалися з’ясувати, якими показниками можна виміряти щастя чи радше задоволення життям. Дослідники дійшли висновку, що для різних вікових категорій головними визначальними факторами є стан здоров’я, особисті стосунки та робота, що приносить задоволення, - тобто категорії, які важко виміряти грошима.

"Люди всіх вікових категорій відзначали важливість родини, друзів, здоров’я, фінансову захищеність та справедливість для того, аби почуватися задоволеним життям", - каже представниця Національної статистичної служби Джілл Матесон.

До осені цього року експерти британської статистичної служби мають визначитися із остаточним переліком питань, які дозволять вимірювати рівень щастя британців, а вже влітку наступного року цей індекс може застосовуватися для оцінки стану справ у країні поруч із динамікою ВВП, рівнем доходів на душу населення чи середньою тривалістю життя.

Аналогічний показник вже визначається і у Франції.

А як в Україні?

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко каже, що "щастя" є настільки суб’єктивним почуттям, що вимірювати його, а тим більше використовувати для оцінки державної політики є надто важко, а тому для серйозної аналітики треба радше послуговуватися показниками, які вимірюються цифрами, а не відчуттями. Він твердить, що задоволеність життям може знімюватися навіть залежно від погоди чи пори року. Проте загалом людина, яка бачить перспективу покращення свого життя, зазвичай почувається щасливішою. Через це показники "щастя" у деяких країнах, що розвиваються, можуть бути вищими, аніж відповідні показники у розвинених країнах.

"Відчуття себе щасливим не завжди корелюється із рівнем доходів. Це залежить і від традицій певної країни. Крім того, як правило, більше людей почувають себе щасливими, коли ситуація в країні покращується, коли добробут зростає, навіть якщо і повільними темпами. З огляду на це, багатим країнам дуже важко поліпшувати показники, бо вони вже є досить високими. Натомість, у бідних країнах, що динамічно розвиваються, наприклад, у таких, як Китай чи Індія, за рахунок того, що їх стартовий рівень добробуту був досить низьким, а тепер, коли він ще далекий від рівня розвинених країн, але потроху підвищується, люди відчувають покращення та перспективу, і назагал є щасливішими", - каже Андрій Биченко.

Водночас директор Фонду Демократичні Ініціативи Ірина Бекешкіна каже, що насправді українські фахівці вимірюють "індекс щастся" вже давно - від 1994 року. Розроблений Інститутом соціології НАНУ, цей показник в Україні має назву "інтегральний індекс соціального самопочуття", і вимірюється саме на тих параметрах, які зараз пропонують враховувати у своєму індексі британські дослідники, - здоров’я, особисті стосунки, родина, друзі, задоволення від роботи.

"Можна сказати, що тут Україна випередила Британію, тільки до цього нікому немає діла. Очевидно, соціологам треба бути більш ініціативними", - каже Ірина Бекешкіна. Вона також твердить, що найнижчий рівень соціального самопочуття спостерігався в Україні у 1998-1999 роках, коли багато людей не отримували зарплати і не бачили жодних перспектив розвитку країни.

Міжнародні оцінки "щастя" українців

Згідно із дослідженнями, проведеними Європейським банком реконструкції та розвитку у 29 країнах Західної та Східної Європи за підсумками 2010 року, лише третина українців задоволені життям, і цей рівень є нижчим за середній поміж країн із перехідними економіками. Упродовж останніх 4 років цей показник знизився на 8%, а найбільше погіршення спостерігається серед молоді та середнього класу. Подробиці тут

При цьому найбільше невдоволення серед опитаних викликав стан системи охорони здоров’я, який є серед головних показників індексу "щастя", чи задоволеності життям у світі.