Екс-прем'єр Хорватії на лаві підсудних. ЄС - "за"

Іво Санадер постане перед судом Копирайт изображения BBC World Service
Image caption Колишній прем'єр Хорватії постане перед судом 28 жовтня за звинуваченнями в корупції. ЄС схвалює

В п'ятницю 28 жовтня починається суд над колишнім прем'єр-міністром Хорватії Іво Санадером, якого звинувачують у корупції на найвищому державному рівні та самозбагачення під час громадянської війни 1994-95 рр, коли той перебував на посаді заступника міністра закордонних справ.

Суд над колишнім прем'єр-міністром Хорватії відбувається лише за півтора року до того, як Хорватія має стати 28-м членом Європейського Союзу.

Однією з головних умов останніх років для інтеграції Хорватії до ЄС була системна боротьба з корупцією.

Звинувачення екс-прем'єру

Суд у Загребі на початку жовтня підтвердив звинувачення, за яким Іво Санадер нібито отримував матеріальний зиск на суму близько півмільйона євро від кредиту, який австрійський банк "Хіпо" надав Хорватії 1994-95 рр. Це перший судовий процес відповідно до нового закону, згідно з яким злочини з часів війни - найболючішого періоду сучасної Хорватії - не мають терміну давності. Хорватський парламент схвалив цей закон у квітні цього року.

Окрім звинувачень у справі "Хіпо банку", Санадера ще звинувачують в отриманні 10 мільйонів євро хабарів від угорської нафтової фірми МОЛ за нібито сприяння екс-прем'єра в передачі контролю над хорватською національною нафтовою компанією ІНА.

Пан Санадер відкинув усі звинувачення, а його захисник Чедо Проданович сказав, що "Хіпо банк" запропонував кредит на дуже хороших умовах, тоді коли у Хорватії ще не було сформовано банківський ринок і ніхто тоді не хотів давати подібні кредити, за що треба було бути вдячним".

Відповідно до нового антикорупційного закону, у Хорватії передбачено кримінальну відповідальність за збагачення урядовців від процесу приватизації, отримання хабарів, використання воєнного становища та зубожіння населення в корисливих цілях тощо.

Зовнішній тиск чи внутрішня боротьба?

Умови для боротьби з корупцією на найвищому державному рівні у Хорватії створено ще всередині 2009 року, коли Іво Санадер несподівано покинув посаду прем'єр-міністра і голови урядової партії Хорватського демократичного союзу через кілька місяців після того, як країна вступила до НАТО.

Пан Санадер перебував під постійним внутрішнім та зовнішнім політичним тиском у зв'язку із блокуванням переговорів про вступ Хорватії до ЄС через економічні труднощі, боротьбу з корупцією, відмовою Загреба від співпраці з міжнародним трибуналом в Гаазі та проблемами визначення кордонів із сусідньою Словенією.

На посаду прем'єр-міністра хорватський парламент 2009 року призначив його заступницю і партійну соратницю Ядранку Косор, журналіста за професією.

Партія при владі, Хорватський демократичний союз, тоді розкололася на групу, яка була готова рішучо боротися з корупцією, та групу колишнього прем'єра Санадера. У боротьбі з корупцією пані Косор мала велику підтримку Заходу - США та ЄС.

Протягом 2010 року у Хорватії було затримано чимало впливових та високопосадових осіб, серед яких і міністр оборони з уряду Іво Санадера, якого було засуджено за корупцію на п'ять років ув'язнення.

На початку 2010 року пана Санадера було виключено з партії Хорватський демократичний союз, а наприкінці минулого року, лише кілька годин після скасування його депутатської недоторканності, Санадер покинув державу. Його було затримано в Австрії і депортовано на батьківщину всередині цього року.

Членство у ЄС як стимул

Голова національного відділу "Транспарентність Хорватія" Саша Шеґрт вважає, що боротьба з корупцію у Хорватії розпочалася лише по тому, як країна отримала чітку перспективу членства в ЄС.

Копирайт изображения none
Image caption Перспектива членства у ЄС і дата вступу, 1 липня 2013 року, сприяють боротьбі з корупцією

Пані Шеґрт сказала bbc.ua, що за кілька місяців до закінчення переговорів з ЄС у Хорватії було змінено та доповнено деякі важливі закони, які регулюють боротьбу з корупцією, зокрема ті, що Брюссель вважав необхідними, як от закони про право доступу до інформації, фінансування політичної активності та запобігання конфліктові інтересів.

"Хорватське правосуддя розпочало чимало кримінальних справ та висунуло звинувачення, на які очікується судовий епілог. Але публічно ще невідомо, чи проводяться слідства стосовно інших випадків корупції, про які повідомляли ЗМІ. У зв'язку з тим складається враження, що більшість антикорупційної діяльності здійснено через тиск ЄС, а не як результат справжньої політичної рішучості боротися з корупцією", - сказала для bbc.ua голова відділу "Транспарентність Хорватія".

Західні Балкани

Голова Асоціації політологів Воєводини, професор Душко Радосавлєвич сказав bbc.ua, що суд за корупцію на найвищому рівні у Хорватії, напевне, матиме вплив і на регіон Західних Балкан у цілому, а зокрема, на Сербію, яка вже роками - слідом за Словенією та Хорватією - проходить етапи переходу до демократії та процес євроінтеграції.

Професор Радосавлєвич вважає, що Сербія нині ближча до української моделі "вибіркового правосуддя" та боротьби з корупцією, коли влада час від часу карає поодиноких неслухняних політиків опозиції.

"Справжня боротьба проти корупції буде можливою, напевне, аж після загальних виборів, які в Сербії повинні відбутися найближчим часом. Оскільки вже можна передбачити, що передвиборча кампанія буде дуже "брудною" і на поверхню випливуть скандали, зокрема стосовно корупції та злочинності, вирішення яких Брюссель поставить Сербії як умови для вступу до ЄС", - сказав bbc.ua голова Асоціації політологів Воєводини.

"Не Тимошенко"

Також чимало оглядачів з регіону Західних Балкан вважає, що суд над колишнім прем'єр-міністром Хорватії є "діаметрально протилежним" судовому процесу проти колишнього прем'єр-міністра в Україні: перш за все, у Хорватії політична підтримка процесу боротьби з корупцією надходить всередині партії прем'єра Косор, а не її політичного опонента; колишня прем'єр Тимошенко після Помаранчевої революції пропустила шанс підтримати процес зміцнення демократичних інституцій в Україні, який нині нібито проводить хорватська прем'єр Косор; й боротьба з корупцією у Хорватії є багаторічним поступовим процесом, який увесь час підтримується з ЄС і який дав результати: Хорватія отримала дату про приєднання до ЄС - 1 липня 2013 року.

Новини на цю ж тему