Фігурантів гучних справ у Росії судитимуть за прецедентом

Феміда

У зв'язку зі "справою 6 травня" і "справою Навального" в центрі уваги виявився раніше знайомий лише фахівцям хитромудрий термін "преюдиція".

Він буквально перекладається з латині як "наперед вирішене" і означає обов'язок слідства і суду приймати без перевірки і доказів факти, раніше встановлені судовим рішенням, яке набуло чинності.

"Обставини, встановлені вироком, що набув чинності чи іншим рішенням суду, яке набуло чинності і було прийняте у рамках цивільного, арбітражного або адміністративного судочинства, визнаються судом, прокурором, слідчим, дізнавачем без додаткової перевірки", - говорить стаття 90 КПК РФ.

Проблема полягає в тому, що у випадку справ з кількома учасниками, справи тих з них, хто визнав себе винним, часто виділяються в окреме провадження і розглядаються у спрощеному порядку. Вироки, винесені без належного вивчення та оцінки доказів у ході змагального процесу, згодом зумовлюють долю інших підсудних, які з обвинуваченням не згодні і наполягають на повноцінному розгляді.

Скажімо, після вироків у справах Максима Лузяніна та В'ячеслава Опалєва, факти масових заворушень на Болотній площі 6 травня 2012 року і розкрадання коштів "Кіровлісу" вважаються такими, що не вимагають доказів.

"Ми маємо справу з дуже небезпечним феноменом. По суті, обвинувачені у справі, з якої виділено справу, розглянуту в особливому порядку, потрапляють у процесуальний капкан", - попереджав у статті, написаній невдовзі після прийняття нової редакції статті 90 КПК, кандидат юридичних наук Сергій Афанасьєв.

"Кепська практика"

Відомий адвокат Карина Москаленко в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі нагадала, що преюдиція сама по собі не суперечить російській конституції і світовій практиці, і нову редакцію статті 90 не можна вважати однозначним регресом.

"В ході "справи ЮКОСа" захист весь час ставив питання про те, що попередні судові рішення, а їх було не мало не багато 62, визнавали, що компанія платила податки. Тепер цей аргумент не можна було б відкинути без скасування попередніх рішень у встановленому порядку", - зауважила вона.

"Штучно створювати преюдицію неприпустимо. Це кепська практика, прояв несумлінності слідства і суду. Адвокатське співтовариство проти цього заперечує", - каже Карина Москаленко.

У правовій державі такі дії стали б приводом для касації вироку на підставі статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд, вказує юрист.

Новини на цю ж тему