Як ховали Сашка Білого: репортаж ВВС

похорон

Відспівування Олександра Музичка проходило в рівненському кафедральному Свято-Покровському соборі. Труну з драматичного театру, де проходила громадянська панахида, несли до нього порожньою центральною вулицею.

Вона була перекрита міліцією та активістами "Правого сектора", причому міліцейських машин я бачив всього кілька.

Всю роботу з організації похорону, охорони виконував "Правий сектор", одним з лідерів якого був Музичко.

Дисципліна членів цієї організації, те, як міліція працювала в тісному з ними контакті, справляє враження. Здається, що "Правий сектор" у Рівному - сила, з якою доводиться рахуватися владі.

Водночас, ставлення в цьому місті до радикальної організації можна вважати неоднозначним, хоча особистість вбитого активіста тут, особливо після його смерті, є вельми популярною.

З салютом

Все відбувалося швидко і легко. Я побачив роботу активістів, коли автоколона з труною рушила на кладовище.

Машина вилітає на жваве перехрестя, з неї виходять дві людини і руками зупиняють потік: легкові авто, вантажівки, тролейбуси та автобуси.

Колона проходить, на наступному перехресті шлях уже вільний. До кладовища дісталися досить швидко - майже без зупинок.

Перш ніж опустити в могилу, труну поставили на спеціальний постамент перед пам'ятником із золотою зіркою - зірка укріплена на горизонтальній поверхні монумента, і отвір в центрі, ймовірно, означає, що колись тут був вічний вогонь.

Слідом за тими, хто супроводжував труну, на кладовище увійшов загін "Правого сектора" з командиром, який швидко і чітко віддавав накази.

Вони вишикувалися в дві шеренги, і люди проходили до могили крізь стрій.

Коли труну опускали в землю, інша шеренга людей у камуфляжі зробила залп у повітря з карабінів.

Вони не відповідали на питання і взагалі не реагували на увагу з боку журналістів, і дізнатися у них, що це за зброя, не вийшло.

Без влади

Це був дивний похорон.

У храмі пана Музичка відспівував сам архієпископ Рівненський і Острозький Української православної церкви Київського патріархату Іларіон.

Місце на кладовищі, як мені розповіли місцеві жителі - на одній з найпрестижніших ділянок.

Збройні залпи, перекриття вулиць - все говорило про особливе ставлення до пана Музичка у Рівному.

Але водночас, незважаючи на те, що влада явно дала добро на таку організацію, на похорон не прийшли ані мер, ані губернатор.

Виступали тільки його друзі і соратники.

"Робін Гуд"

Ще до відспівування перед храмом зібралася велика юрба.

Людей було дійсно багато - за різними підрахунками, до двох тисяч осіб. Багато хто не став заходити до храму, там було не проштовхнутися.

Коли я підходив до когось і намагався заговорити з ними, навколо моментально збирався невеликий натовп - люди наввипередки хотіли поговорити з журналістом.

Ті, хто прийшов до храму попрощатися з Олександром, казали мені, що він діяв в інтересах простого народу і загинув небагатою людиною.

Вони говорили, що він був чесним і роздавав все бідним людям.

Слово "Робін Гуд", як мені здається, на цій площі хоч раз почув кожен кореспондент.

Проте вже після похорону я пройшовся рівненськими вулицями і поговорив з жителями міста. І далеко не всі поділяли почуття тих, хто прийшов на панахиду.

Хтось говорив, що Сашко Білий як особистість був мало значущим в масштабах держави, і навіть міста, хтось симпатизував йому, але не підтримував "Правий сектор".

Були й такі, хто казав, що їм відверто не подобається жорсткість, з якою виступав пан Музичко, і його соратники. Українці - народ спокійний, казали вони, і він для нас є занадто агресивним.

Євромайдан

Коли в місті ховали місцевих мешканців, загиблих на Майдані в Києві, на вулиці вийшло близько 15 тисяч чоловік. І це теж наочно демонструє те, що для місцевих жителів Майдан і "Правий сектор" - не одне і те ж.

У центрі міста на площі перед пам'ятником Тарасу Шевченку - місцевий Євромайдан.

Зараз він є радше символічним - кілька наметів, зелені мішки, в які засипали взимку сніг, ясна річ, покришки, невелика сцена.

Біля неї - кілька літніх людей розмовляють з молодим чоловіком, який згортає апаратуру.

Святослав Клічук - активіст Євромайдану, чергує на ньому з першого дня. Мені цікаво, яку роль, на його думку, відіграв "Правий сектор" в Рівному.

"Ми деякі речі робили разом. Були такі події, люди збиралися і йшли - тисячі. До адміністрації, наприклад. "Правий сектор" там був, просто люди, у нас тут все відкрито, кожен може приходити", - розповідає він.

За словами пана Клічука, "Правий сектор" відігравав вагому роль у всіх ситуаціях, де необхідно було силове втручання.

Його активісти могли забезпечити охорону порядку, контроль над захопленими будинками тощо. Але в уряді, в органах влади вони абсолютно не представлені, сказав він.

Image caption Євромайдан у Рівному досі стоїть

Націоналізм

Рівне вважається західним містом - і географічно, і політично. Шукати в ньому тих, хто хоче об'єднання з Росією, практично безглуздо.

Наприклад, місцевий "Російський культурний центр" - організація, офіційною метою якої заявлена "підтримка російськомовної спадщини на Рівненщині" - оголосила про те, що в нинішніх умовах вона виступає за "творчий розвиток політичної української нації".

Голова і засновник товариства Михайло Кириллов - батько нинішнього губернатора, якого звуть так само, і якого висунула на цей пост партія "Батьківщина". Однак говорити про будь-які симпатії щодо Кремля у місцевих жителів, напевно, не варто.

Але протягом всього похорону, на кладовищі, біля собору, я лише один раз почув фразу про протистояння з Росією - один із соратників Олександра Музичка надіслав лист, який зачитали над труною, і в якому автор згадував, що загиблий був у Грузії в 2008 році.

Ситуація, коли людина, знаючи російську мову, в Україні відмовляється з тобою нею говорити - не рідкість. "Мова" - частина національної ідентифікації, і люди таким чином часто просто декларують свої політичні погляди.

Практично кожна людина з "Правого сектора" запитувала, якою мовою я хочу щоб він говорив, пропонуючи давати інтерв'ю російською - судячи з усього, якоїсь додаткової української ідентифікації вони не потребують.

Що далі?

Це головне питання, яке я ставив активістам "Правого сектора".

Відразу після звістки про загибель Олександра Музичка лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош скликав прес-конференцію і зажадав негайної відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та арешту всіх причетних до вбивства бійців спецпідрозділу "Сокіл".

Він також попередив, що "Правий сектор" не має наміру мовчки спостерігати за подібними діями співробітників МВС. А найближчі соратники Олександра Музичка в Рівному заявили, що будуть мститися міністрові внутрішніх справ.

На похороні я підійшов до лідера "Правого сектора" у Київській області Ігоря Мазура і запитав його, чи це так.

За його словами, "Правий сектор" збирається проводити своє, незалежне розслідування загибелі їхнього лідера, "взявши мандат довіри у Майдану".

Що ж до дій відносно влади, яку "Правий сектор" звинувачує у вбивстві Олександра Музичка, то пан Мазур сказав, що воювати з нею не будуть, оскільки "будь-яка війна в країні зараз на руку Росії".