В архіві Берджеса знайшли продовження його антиутопії "Механічний апельсин"

Malcolm McDowell in A Clockwork Orange Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Механічний апельсин" зробив Ентоні Берджеса всесвітньо відомим. Стенлі Кубрик зробив надзвичайно успішну екранізацію книги, а Малькольм Макдауел (на фото) зіграв головного героя

В архіві письменника Ентоні Берджеса знайшли невідомий раніше рукопис продовження його сатиричної антиутопії "Механічний апельсин".

Текст обсягом у 200 сторінок під заголовком "Стан механізму" є збіркою роздумів письменника про різні стани людини і продовжує теми, які він заторкнув у романі 1962 року.

Цей рукопис раніше ніде не була опублікований, його знайшли серед паперів в будинку Берджеса в Браччано, неподалік від Риму.

Після смерті письменника в 1993 році будинок продали, і архів перевезли до Манчестера, де його каталогізував Міжнародний фонд Ентоні Берджеса.

У романі розповідається про спробу держави вилікувати підлітка-злочинця.

Автор описує незакінчене продовження "Механічного апельсина" як "велике філософське висловлювання про стан сучасної людини", розповідає про стурбованість з приводу впливу на людство технологій, зокрема засобів масової інформації, кіно та телебачення. Твір описується як "частково філософський роздум і частково автобіографія".

У книзі Берджес також торкнувся теми суперечливого сприйняття екранізації "Механічного апельсина", однойменного фільму Стенлі Кубрика 1971 року.

За словами Ендрю Бісвелла, професора літератури в університеті Манчестер Метрополітан та директора Міжнародного фонду Ентоні Берджеса, суперечки навколо фільму Кубрика надихнули Берджеса на створення рукопису.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Механічний апельсин" залишається найбільш відомим твором уродженця Манчестера, письменника Ентоні Берджеса

Культовий фільм Кубрика звинувачували в тому, що він викликав хвилю насильницьких злочинів, а злочинці намагалися повторити дії кіногероїв.

Деякі місцеві ради в Британії заборонили показ цього фільму. У ролі одержимого насильством головного персонажа та оповідача Алекса знявся Малкольм Макдауелл.

Тільки після смерті Кубрика в 1999 році фільм знову стали показувати в британських кінотеатрах і перевидали для домашнього перегляду.

У США "Механічний апельсин" мав величезний успіх і був номінований на премію "Оскар" в 1972 році.

Твір також пояснює походження незвичайної назви роману Берджеса.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У Британії місцеві ради довгий час забороняли показ "Механічного апельсину", оскільки фільм звинуватили в провокації хвилі насильницьких злочинів

"У 1945 році, коли я повернувся з армії, - пише Берджес, - я почув, як 80-річний кокні в лондонському пабі сказав, що хтось був "дивним, як механічний апельсин".

"Дивний" не значило "гомосексуал": це означало "божевільний"... Майже двадцять років я хотів це використати як заголовок до чогось... Це була традиційна метафора, але вона просилася до заголовка твору, що поєднує в собі турботу про традиції і химерну техніку".

"Це чудове неопубліковане продовження "Механічного апельсина" проливає нове світло на Берджеса, Кубрика і суперечки навколо роману. "Стан механізму" забезпечує контекст для найвідомішої роботи Берджеса і поширюється на його погляди на злочини, покарання і можливі руйнівні ефекти візуальної культури", - каже професор Ендрю Бісвелл.

За словами Бісвелла, автор відмовився від рукопису, коли зрозумів, що "був письменником, а не філософом".

Після цього, в 1974 році, він опублікував короткий автобіографічний роман на ту ж тему під назвою "Механічний заповіт".

У п'ятницю 26 квітня музей дизайну в Лондоні відкриває велику виставку, присвячену Стенлі Кубрику, на якій будуть матеріали з його фільму "Механічний апельсин".

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему