Естонія навчить Україну, чого хоче ЄС?

Президент Естонії Копирайт изображения Reuters
Image caption Канцелярія президента Естонії каже, що в нього помінявся графік, але оглядачі сприйняли скасування зустрічі з українським міністром як дипломатичний сигнал

Напередодні офіційного візиту міністра закордонних справ Костянтина Грищенка до Естонії в Таллінні відбувся товариський футбольний матч між Естонією та Україною, який з переконливим рахунком 2:0 завершився перемогою української збірної.

"Сухий" рахунок не вдалося "розмочити" навіть із пенальті кращому футболісту естонської команди. Але це на футбольному полі.

На полі політичному програє Україна, забиваючи у вигляді справи Тимошенко "гол у власні ворота" якраз напередодні, як колись казали, "доленосних" перемовин з Євросоюзом щодо асоційованого членства.

Візит до Таллінна міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка відбувався тоді, коли щойно стало відомо про оголошення судового вироку Юлії Тимошенко, тому пану міністру довелося прийняти вогонь на себе - і перш за все пояснювати саме це питання.

Випробування для партнерства

Естонія визначила Україну як одного зі своїх стратегічних партнерів ще на початку 90-х років минулого сторіччя і протягом усього цього часу залишається вірною своєму вибору.

Маючи чи не найбільш успішний з усіх пострадянських країн досвід реформування економіки та суспільних інституцій, охоче пропонує свій досвід Україні. Є також багато прикладів підтримки Естонією України на міжнародній арені – незважаючи на всі кульбіти української політики.

Однак на винесення вироку щодо Юлії Тимошенко Естонія вустами міністра закордонних справ Урмаса Паета відреагувала відразу ж:"Ми стурбовані рішенням засудити Юлію Тимошенко до 7 років ув’язнення… Цей судовий процес показав, що реформування судової системи в Україні не йде належними темпами".

Міністр у черговий раз запропонував Україні допомогу Естонії щодо проведення необхідних реформ для побудови "життєздатної демократичної правової держави та приведення судочинства у відповідність до міжнародних стандартів".

Якщо заява естонського МЗС була доволі дипломатичною, то спікер естонського парламенту Ене Ергмі на зустрічі з українським міністром була більш категоричною. Вона прямо заявила, що в Україні посилюється тиск на опозицію, підтвердженням чому, за її словами, є винесення звинувачувального вироку Тимошенко.

"Порядок ведення процесу над Ю.Тимошенко та кількох попередніх судових справ проти українських посадовців дають підстави говорити про їх політичну вмотивованість, а це може негативно вплинути на відносини України з Євросоюзом", - застерегла Ене Ергма.

"Втрата для Європи"

Вона також сказала, що без дотримання норм демократії, політичного плюралізму та верховенства права не може бути повноцінної міжнародної співпраці; висловила сподівання, що Україна робитиме в цьому напрямі необхідні кроки, і додала, що Євросоюз буде уважно стежити за цим процесом.

Голова естонського парламенту підтвердила, однак, незмінну підтримку України в її прагненні до євроінтеграції.

Несподіваним для всіх виявився вчинок президента Естонії Томаса Хендрика Ільвеса, який в останній момент скасував заплановану програмою візиту зустріч з Костянтином Грищенком.

Як повідомили з президентської канцелярії, зустріч не відбулася "через зміну у графіку роботи пана Ільвеса", хоча інші передбачені на цей день заходи президент відвідав.

У повідомленні було також сказано: "Президент Естонії стурбований тим, що Євросоюз не має впевненості щодо незалежності судочинства в Україні… Якщо Україна зіб’ється зі шляху демократизації і не дотримуватиметься норм, притаманних правовій державі, то це стане великою втратою для всієї Європи".

Рішення щодо такого виняткового для дипломатії кроку, як відмова від зустрічі із зарубіжним гостем, коректному і стриманому, не дуже охочому до різких рухів, Томасу Хендрику Ільвесу далося, очевидно, нелегко (про це говорить, зокрема, те, що зустріч була скасована в останній момент). Очевидно, всі інші аргументи він вважав менш переконливими – деколи мовчання говорить гучніше, ніж будь-які слова.

"Недипломатична" дипломатія

"Безумовно, таке явище в дипломатії рідкісне, однак це був красномовний месидж, - вважає директор дипломатичної школи Екке Нимм. - Якщо глава держави вирішив донести його в такій сильній формі, то це його право", - робить висновок він.

А от керівник парламентської комісії із закордонних питань Марко Міхкельсон вважає, що рішення президента не було правильним.

"Для передачі своїх думок і повідомлень найпродуктивнішим у дипломатії способом є зустрічі – навіть тоді, коли ситуація безнадійна і запитань більше, ніж відповідей", - впевнений політик.

Демонстративний вчинок Томаса Хендрика Ільвеса, на загал, знайшов розуміння серед естонського суспільства (причому як серед корінного народу, так і російськомовної частини суспільства, що не так часто трапляється).

Естонія як партнер

Безумовно, свою зовнішню політику маленька Естонія координує з політикою Євросоюзу. Однак у неї є і свої пріоритети.

Якщо спробувати дати відповідь на запитання щодо впливу справи Тимошенко на українсько-естонські відносини, то можна майже напевно сказати, що Естонія і надалі буде підтримувати Україну. У той же час вона всіма доступними засобами буде пояснювати Україні хибність її теперішньої політики.

На думку спадає таке порівняння: Естонія виступає у ролі дорослого брата, який намагається утримати молодшу сестру від необачних вчинків. Підтвердженням цього можуть служити слова одного з естонських політиків: "Україна є нашим давнім партнером і наше завдання я бачу в тому, щоб дати їй зрозуміти, що вибраний нею шлях європейської інтеграції може бути успішним лише за дотримання принципів правової держави і рівного впровадження законів. Оскільки Україна є нашим недалеким сусідом, то це є і в цілях безпеки Естонії".

Новини на цю ж тему