Люстрація по-литовськи: гіркі ліки оздоровлюють націю

Документи з архівів КДБ
Image caption Документи з архівів КДБ у Литві шокували суспільство

Реакція литовського суспільства на оприлюднення списків співпрацівників КДБ в ці дні нагадує трилер про шпигунів.

Сайт Центру досліджень геноциду і спротиву жителів Литви (ЦДГСЖЛ), який помістив перший із трьох списків, навіть завис від перевантаження.

Кожен бажає дізнатися, чи немає там прізвища сусіда по будинку або дачі, колеги по роботі або знайомого.

Утім, публікація вже шокувала громадськість, бо в списку, який містить 238 прізвищ резервістів радянської спецслужби, є імена відомих у Литві людей.

Знайомі все обличчя...

Серед них - колишній міністр закордонних справ і посол Литви в Польщі Антанас Вальоніс, нещодавній керівник Департаменту безпеки республіки Арвідас Поцюс, відомі діячі культури, науки, освіти, політики, судді.

Доведено, що активними співробітниками КДБ були перший прем'єр-міністр незалежної Литви Казімера Данутє Прунскєнє, а також колишні віце-голови Сейму.

Директор ЦДГСЖЛ Бірутє Бураускайтє, коментуючи оприлюднення списків, каже, що хоча в списку співробітників КДБ чимало відомих у Литві і світі людей, що викликало своєрідний скандал, головною метою люстрації є не називати прізвища співпрацівників, а показати методи роботи радянських спецслужб.

Під час процесу люстрації фахівці шукали людей, які співпрацювали з КДБ, але не виявили бажання визнати цей факт. Прізвища тих, хто признався, - а для цього було надано майже десять років - ніколи не будуть обнародувані.

"Але списки резервістів, агентів і штатних співробітників - це вузенька частина цього проекту. Головна мета полягає в тому, щоби показати методи роботи КДБ. Спецслужби Радянського Союзу контролювали різні сфери життя. І робили це надзвичайно брудними засобами. Центр має цьому докази", - розповідає про результати люстрації голова центру Б.Бураускайтє.

Люстрація - гірка, але потрібна

Керівники центру визнали, що їхню роботу було ускладнено крадіжкою, коли сотні томів було вивезено з архівів ЦДГСЖЛ. Крім того, в розпалі перебудови офіцери КДБ, розуміючи, що деякі документи дозволять викрити нелюдський механізм діяльності цієї структури, вивезли чималу частину архіву до Москви.

Переважну більшість справ, які свідчили про залякування, знущання і переслідування митців, письменників, журналістів, учасників юнацьких гуртів таких модних тоді течій, як панки, хіпі, любителів джазу або певного напрямку літератури, було знищено.

Утім, і тих документів, які залишилися у Вільнюсі, досить, щоби викрити методи діяльності кедебістів.

Копирайт изображения
Image caption Відкриття архіву КДБ не викликало такого шоку, як розголошення прізвищ секретних співробітників радянських спецслужб

На тлі дискусій в Україні, чи потрібна українському суспільству люстрація, литовський досвід свідчить, що цей процес нагадує гіркі ліки, які несмачні, але необхідні для оздоровлення нації.

Литовці твердять, що люстрація не має бути інструментом для помсти або приниження тих людей, які за власним бажанням або примусово йшли на співпрацю з КДБ. Це має бути процесом очищення: бо не буває напівправди і половини історії - інакше це вже брехня і викривлення.

В Литві сподіваються на те, що результати люстрації зміцнять суспільство, а не розіб'ють його по таборах. Тому діяльність колишніх резервістів КДБ, на відміну від штатних працівників спецслужб, жодним чином не обмежено.

Центр також довів, що дехто з резервістів навіть не знав, що значиться в "команді запасних", бо їх було туди записано без їхньої відомості і згоди.

Новини на цю ж тему