Прецедент: угорська мова стала регіональною у Берегово

Останнє поновлення: Понеділок, 10 вересня, 2012 p., 11:10 GMT 14:10 за Києвом
Угорські танці

Троє з чотирьох жителів Берегівського району - етнічні угорці

У закарпатському місті Берегово, приблизно половина населення якого – етнічні угорці, депутати міської ради затвердили минулого тижня угорську мову як регіональну. Таким чином вони юридично зафіксували стан справ, який існує тут десятиліттями, водночас посиливши протистояння місцевих жителів на мовному ґрунті.

Як повідомив міський голова Берегово Іштван Гайдош, у п'ятницю на сесії міськради таке рішення підтримали 26 із 36 присутніх депутатів. Свою ухвалу депутати обґрунтували "реалізацією окремих норм" закону про засади мовної політики.

У серпні на Півдні та Сході України деякі місцеві ради, посилаючись на цей же закон, визнали регіональною російську мову, однак з мовою неросійської нацменшини це сталося вперше.

Рішення закарпатських депутатів, окрім іншого, передбачає, що написи на бланках, печатках і табличках Берегівської міськради відтепер будуть українською і угорською мовами.

"Володіння українською та регіональною угорською мовами – цей критерій буде враховуватися і під час підбору кадрів до органів державної влади та місцевого самоврядування", – сказав міський голова.

Проте у Берегово і прилеглому районі, де компактно проживає угорська громада, угорська мова давно діє практично на тих самих правах, що й українська. Таблички на деяких держустановах містять подвійну назву міста Берегово/Берегсас, назви більшості крамниць також дубльовані, а деякі взагалі містять лише одну вивіску – угорську.

Українську – в регіональні?

Україномовне населення міста, в якому частка етнічних українців становить біля 39%, сприйняло рішення міськради неоднозначно.

Угорці на Закарпатті

  • У Закарпатській області мешкає 1,01 млн людей – представники понад 100 національностей
  • За переписом населення 2001 року етнічних українців в області - 80,5%, угорців – понад 15%
  • Більшість етнічних угорців компактно проживають на території Берегівського району (щільнісь угорського населення – 75%) та у самому Берегово. Частина – у Виноградівському та Ужгородському районах
  • У 90 дитсадках Закарпаття виховання ведеться мовами національних меншин: 70 - угорською, 1 - російською, 2 – румунською, 17 - кількома мовами
  • Від 2008 року в Ужгородському національному університеті діє гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою викладання фахових дисциплін
  • Групи з угорською мовою викладання є і у кількох вузах та середніх спеціальних навчальних закладах області

У Берегово, а надто у прилеглих селах, цілком звичайною є ситуація, коли офіціант може просто не прийняти замовлення, якщо клієнт не озвучить його угорською. З етнічних угорців, які мешкають тут, українську знає більш-менш добре лише середнє покоління. Старі ж люди володіють тільки угорською, як і значна частина молоді, яка не вважає за потрібне вчити українську, спілкуючись у доволі герметичному середовищі.

Професор лінгвістики, викладач Ужгородського Національного університету Любомир Белей, каже, що рішення міськради може призвести до того, що абітурієнти отримають право поступати до українських вишів, не володіючи українською мовою, відтак національні меншини будуть ще менше зацікавлені у вивченні державної мови.

"І нічого доброго у цьому немає ані для меншини, ані для держави", - каже професор Белей.

Він розповів про випадок, коли йому трапився студент, який взагалі не розмовляв українською. "Не йдеться про диктант. Не йдеться про орфографію, про володіння семантичними нюансами. Він не може усно викласти своє прохання [українською]", - сказав професор Белей.

Молодий україномовний чоловік, який працює системним адміністратором в одній з берегівських установ і добре володіє угорською, висловлює своє обурення в соцмережі і пише, що не купуватиме на базарі товар, якщо йому не пропонуватимуть його українською.

Працівниця банку, яка просила не називати своє ім'я, каже: "Якщо депутати прийняли рішення про угорську регіональну, нехай визнають тоді регіональною і українську, аби українці не почувалися у Берегові зайдами і чужинцями".

Як вудка для рибалки

Міський голова Берегово сподівається, що в разі перемоги Партії регіонів на парламентських виборах процес розширення прав угорської мови "просуватиметься й надалі".

"В цьому разі можемо розраховувати на те, що до наступних президентських виборів закон буде реалізовано в повному обсязі. Тим паче, це питання є одним з основних у програмі Віктора Януковича, а він, як ми вже переконалися, дотримується свого слова", - сказав пан Гайдош, який водночас очолює Демократичну спілку угорців України.

Доктор філософії Ілдико Орос, президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, називає ухвалення мовного закону "великою подією" для корінного угорського населення Закарпаття.

"Дивує, що цей закон ще мають прийняти в районах і областях. На місцях, де компактно проживають угорці, ми чекаємо, щоб одразу ж прийняли заходи для використання угорської мови у наших районах та селах, де ми компактно проживаємо", - сказала вона.

Фестиваль

На Закарпатті, де 15% населення становлять угорці, регулярно відбуваються етнічні фестивалі

Пані Орос, яка також очолює Товариство угорських педагогів Закарпаття, каже, що її організація пропонує владі зробити так, щоб у місцях, де компактно проживають угорці, угорську мову вивчали як першу іноземну.

Інші угорські культурні діячі ще до ухвалення закону у парламенті також схвально відгукувалися про нього.

Елемир Кевсегі, журналіст і головний редактор газети Karpati Igaz So, сказав ВВС Україна: "Цей закон – цілком прогресивний і європейський. Адже Європа також населена представниками багатьох національностей, і кожен з них може вільно послуговуватися рідною мовою. Звісно, якщо він знає і мову країни, у якій мешкає".

Шандор Шпеник, декан факультету гуманітарних і природничих наук з угорською мовою викладання Ужгородського Національного університету сказав тоді, що цей закон потрібен як вудка, якою "рибалки сам впіймають собі рибу".

"Згадайте Закарпаття 70-80 років тому, - каже пан Шпеник. - Це дуже непевні часи – передвоєнні, воєнні. І якщо навіть тоді вивіски в Ужгороді писалися трьома мовами: угорською, чеською і русинською, а люди спілкувалися усіма трьома мовами – якщо це не завадило нікому у воєнний час, хіба може це завадити комусь у нашу цивілізовану епоху? Я гадаю, що з цього буде тільки користь".

За всеукраїнським переписом населення 2001 року в Закарпатті проживає понад 151 тис. угорців. У Берегово їх майже 13 тисяч, або 48%.

Більше на цю тему

Битва за мову

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS