Хто почує Україну в ОБСЄ?

прапори країн-членів ОБСЄ і Віктор Янукович

Україна починає головувати в Організації з безпеки і співробітництва у Європі у час, коли на адресу української влади лунають звинувачення у недотриманні принципів ОБСЄ у сфері демократії та прав людини.

Рішення про головування України в ОБСЄ було ухвалене ще у 2005 році, коли після Помаранчевої революції багато країн вважали її взірцем розвитку демократії та лідером на пострадянському просторі. Це рішення міністри закордонних справ країн ОБСЄ підтвердили у листопаді 2010 року, вже за президентства Віктора Януковича.

За ці два роки критика України з боку міжнародних організацій, включно з ОБСЄ, суттєво посилилася - зокрема, через ув'язнення лідерів опозиції та проведення парламентських виборів, які міжнародні спостерігачі назвали далекими від демократичних.

Такий "багаж", вважають експерти, послаблює позиції України як головуючої країни в ОБСЄ.

Проте керівники України налаштовані рішуче: і президент Віктор Янукович, і міністр закордонних справ Леонід Кожара заявляють, що Україна визначила пріоритети і має намір активно їх втілювати.

"Іміджевий ефект"

"Під час головування в ОБСЄ у 2013 році Україна докладатиме усіх зусиль з метою врегулювання тривалих конфліктів, зміцнення режиму контролю над звичайними озброєннями, боротьби з торгівлею людьми, зменшення впливу енергетики на навколишнє середовище, а також захисту основних прав та свобод людини", - заявив міністр закордонних справ України і чинний голова ОБСЄ Леонід Кожара, якого цитує прес-служба МЗС.

Пріоритети України під час головування в ОБСЄ Леонід Кожара має представити у Відні 17 січня на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Експерти зазначають, що країна, яка головує в ОБСЄ, може відіграти важливу роль у створенні порядку денного організації та ініціювати переговори між державами-учасницями.

"Це - збільшення інструментів, які можна використовувати для досягнення певних цілей, у тому числі у національних інтересах. Є питання, на яких Україна хотіла б акцентувати увагу країн-членів організації, зокрема, на потребі рівності в енергетичних питаннях, на врегулюванні конфліктів біля її кордонів. Тобто, є змістовні аспекти, що посилюють становище України на просторі ОБСЄ", - сказав ВВС Україна заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Сергій Толстов.

Колишній заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий каже, що на тлі прохолодного ставлення лідерів європейських країн до української влади після ув'язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, майданчик ОБСЄ може бути використаний для відновлення контактів.

"Це дає іміджевий ефект. Це не лише можливість висловлювати певні ініціативи, але й проводити зустрічі на найвищому рівні, у тому числі на двосторонньому. У той час як протягом тривалого часу президент не мав інтенсивних зустрічей із керівниками країн Європи, головування України в ОБСЄ може надати таку можливість", - зазначив Валерій Чалий у коментарі ВВС Україна.

Безпека і права людини

Ще кілька місяців тому опоненти влади вели мову про те, що лідери країн ОБСЄ можуть переглянути своє рішення і позбавити Україну права головування в організації через порушення основоположних принципів ОБСЄ у сфері прав людини і демократичних свобод.

Експерти також нагадують, що Україна в останні роки неодноразово потрапляла під критику міжнародних структур, що опікуються правами політичних біженців. Є ціла низка прикладів, коли українська влада на вимогу деяких країн віддавала їм осіб, яким, на думку Управління верховного комісара ООН у справах біженців, у власній країні загрожували смерть або кримінальне переслідування.

Проте заяви керівників України стосовно намірів під час головування ОБСЄ зосереджені передусім на питаннях безпеки.

ОБСЄ на роздоріжжі

Експерти зазначають, що Україна головуватиме в ОБСЄ у часи, коли сама організація перебуває якщо не у кризі, то у пошуку свого місця і ролі.

Своє бачення ролі організації намагається лобіювати Росія, прагнучи створення нового документа про принципи і зобов'язання у сфері безпеки у Європі, вважає Валерій Чалий.

"ОБСЄ переживає кризу. Ініціативи Росії щодо нового формату безпеки поки що не дістали підтримки усіх країн-членів організації. Проте Москва і далі покладає надії на те, що ця організація може стати певним компенсатором іншої євроатлантичної структури - НАТО - і що її діяльність ґрунтуватиметься на чітких, обов'язкових для членів організації правилах", - каже експерт.

Позиція інших країн організації полягає у тому, що ОБСЄ має зосередитися на утвердженні демократичних цінностей, прав і свобод людини.

Україна, кажуть експерти, не зможе бути осторонь цих процесів всередині ОБСЄ, у тому числі й осторонь пропозицій Росії.

"Росія хоче домогтися нового документа з питань безпеки, мотивуючи тим, що із 1975 року, коли був ухвалений Гельсінський акт у сфері безпеки, жодних подібних документів ОБСЄ не ухвалювала. І Україна може відігравати у цьому процесі певну роль. Ініціатива Росії - це поштовх, який дозволяє Києву шукати друзів по інтересах - чи то у Польщі, чи то серед країн Чорноморсього басейну", - вважає Сергій Толстов із Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Кордони і конфлікти

Одним із пріоритетів головування в ОБСЄ міністр закордонних справ Леонід Кожара назвав пошук шляхів в урегулюванні регіональних конфліктів. Аналітики кажуть, що передусім ідеться про заморожений Придністровський конфлікт.

"Казати про те, що Україна зможе домогтися розв'язання конфлікту у Придністров'ї, мабуть, занадто, але вона, без сумніву, може ефективно впливати на цей процес", - вважає експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.

У коментарі ВВС Україна Наталія Беліцер, яка давно займається проблемою Придністров'я, сказала, що "в Україні є серйозне і глибоке знання і розуміння проблеми, і з іншого боку - велика зацікавленість у розв'язанні конфлікту, зважаючи на спільний кордон".

Вона нагадала, що Київ сприяв першій зустрічі голови уряду Молдови Влада Філата і новообраного президента Придністров'я Євгена Шевчука в Одесі, що відбулася після тривалої паузи у контактах між керівництвом Молдови і ПМР.

"В України є дуже серйозні шанси на суттєвий внесок у розв'язання конфлікту", - вважає пані Беліцер.

Президент Віктор Янукович також заявляв, що Україна, головуючи в ОБСЄ, приділятиме особливу увагу переговорам не лише щодо Придністров'я, а й Нагорного Карабаху.

Він також обіцяв, що Україна зосередить увагу на кризі, яка виникла навколо Договору про звичайні збройні сили в Європі.

"Ми виходимо з того, що цей міжнародно-правовий документ є наріжним каменем стабільності на континенті, а тому держави-учасниці мають докласти усіх зусиль, аби відновити його повноцінне та ефективне функціонування", - заявляв Віктор Янукович у вересні.

Цей договір, підписаний ще у 1990 році, не ратифікували країни-члени НАТО, вимагаючи, аби Росія виконала свої зобов’язання і вивела усі свої війська з території Грузії і Молдови.

Проте українська влада наразі не оприлюднювала своїх пропозицій стосовно кроків, спрямованих на відновлення дії цього договору у Європі.

Новини на цю ж тему