Мовні закони чекають у парламенті. Референдуму?

Останнє поновлення: Середа, 23 січня, 2013 p., 06:23 GMT 08:23 за Києвом
Протести у Києві проти мовного закону

Влада не згадує про необхідність перегляду мовного закону, хоча півроку тому обіцяла

Використання державної мови та мов національних меншин в Україні знову може стати предметом розгляду Верховної Ради України. Парламентський комітет з питань культури і духовності вже має сім проектів законів, запропонованих представниками різних політичних сил.

У той же час, ще кілька місяців тому робоча група з удосконалення мовного законодавства, що була утворена з ініціативи президента, також підготувала свій проект змін до суперечливого закону "Про засади державної мовної політики", ухвалення якого спричинило влітку минулого року запекле протистояння у Верховній Раді і акції протесту на вулицях столиці та інших міст. Цей документ передали до Кабінету Міністрів, який мав доручити міністерству юстиції провести його експертизу.

Опитані ВВС Україна члени "мовної" робочої групи не змогли відповісти, яка подальша доля цього документа. Дехто з них припускає, що він взагалі вже не актуальний, зважаючи на деякі політичні події, що сталися останнім часом, зокрема, набуття чинності закону про Клацнути всеукраїнський референдум.

Яка доля "радикальних" поправок

Влітку минулого року, коли мовний закон, який фактично запровадив офіційний статус російської мови поруч із українською, Клацнути став причиною зіткнень із правоохоронцями у центрі столиці, президент Віктор Янукович запевняв, що закон удосконалюватимуть. Він навіть Клацнути зустрічався у резиденції у кримському Форосі із представниками інтелігенції і висловлювався за те, аби у вересні поправки до мовного закону, який він підписав, були внесені на розгляд парламенту.

Проте цього так і не сталося, і досі ані президент, ані керівники уряду не згадують про ті події, як і власне про обіцянки змінити закон.

"Думаю, що просто руки досі ні в кого до того не дійшли. Не лише тому, що були парламентські вибори, потім змінювався уряд. А й тому, що, власне, питання мови є дуже складним"

Микола Шульга, заступник директора Інституту соціології НАН України

"Останнє засідання робочої групи було ще кілька місяців тому, під керівництвом Леоніда Кравчука і Раїси Богатирьової. Документ був схвалений і переданий до Кабінету Міністрів. Одностайності, звісно, не було, але більшість все ж таки його схвалила. Ми сподівалися, що цей документ потрапить до сесійної зали парламенту, але так не сталося, і теперішня доля документа мені не відома. Я запитував кількох членів робочої групи - вони теж не знають, що і як", - сказав ВВС Україна голова Товариства української мови "Просвіта" Павло Мовчан.

"Думаю, що просто руки досі ні в кого до того не дійшли. Не лише тому, що були парламентські вибори, потім змінювався уряд. А й тому, що, власне, питання мови є дуже складним", - так вважає заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга, який також був членом робочої групи.

Тому коли минулого тижня депутат фракції Партії регіонів Ганна Герман заявила в інтерв'ю Клацнути 5 телеканалу, що робоча група із доопрацювання мовного закону має "радикальні" поправки до нього, здалося, що у Верховній Раді слід чекати нового протистояння і запеклих дебатів.

"Ми підготували дуже цікаві поправки. Дуже радикальні поправки до цього закону", - сказала Ганна Герман.

За її словами, ідеться про збільшення частки населення, чия мова може претендувати на статус регіональної, із 10 до 30 відсотків. Окрім того, сказала вона, у змінах до закону посилюватииметься статус української мови як єдиної державної.

Це ж підтвердив у коментарі ВВС Україна Микола Шульга, назвавши пропозицію про зміну відсотків "найпринциповішою".

Багато законів - мало надій

"Якісь мінімальні пом'якшення вони можуть запропонувати, аби потім всюди "трубити" про крок до "єдності нації". Але концептуально нічого не зміниться "

Олесь Доній, опозиційний депутат

У профільному парламентському комітеті - з питань культури і духовності - станом на 22 січня перебуває сім проектів законів, які стосуються функціонування мов в Україні. Голова підкомітету з питань державної політики у сфері розвитку і використання мов Олесь Доній сказав ВВС Україна, що серед них немає документа, який готувала робоча група при Кабінеті Міністрів.

Депутат каже, що будь-які пропозиції від чинної влади у царині мовної політики навряд чи передбачатимуть кардинальні зміни суперечливого закону, ухваленого влітку минулого року.

"Якісь мінімальні пом'якшення вони можуть запропонувати, аби потім всюди "трубити" про крок до "єдності нації". Але концептуально нічого не зміниться", - сказав Олесь Доній у коментарі ВВС Україна, додавши, що найкраще було би скасовувати мовний закон.

І відповідний проект у комітеті вже є, його зареєстрував його голова, представник опозиційної "Батьківщини" і активний учасник акції голосування на Європейській площі на знак протесту проти закону "Колесниченка-Ківалова" В'ячеслав Кириленко.

Є серед проектів і проект представника Партії регіонів Вадима Колесниченка, автора першого мовного закону. Він пояснює, що поправки зумовлені необхідністю "уточнити та конкретизувати" деякі норми.

Позафракційний депутат із Волині Ігор Палиця пропонує проект закону "Про обов'язкове володіння і використання державної мови", брати Віктор, Павло Балоги та Василь Петьовка є авторами проекту, яким пропонується перевіряти знання державної мови в осіб, які зараховуються на державну службу.

Власний проект вніс екс-голова парламенту Володимир Литвин, який влітку минулого року підписав закон "Про засади державної мовної політики", а також представник опозиції Микола Катеринчук.

Окремий проект закону "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні" запропонували Марія Матіос, Володимир Яворівський та Ірина Фаріон, які представляють три опозиційні фракції у Верховній Раді.

Хоча, згідно із регламентом, усі ці законопроекти зобов'язана розглянути Верховна Рада, сказати, коли це станеться, представники профільного комітету не беруться.

Референдум - актуальніший?

"Насправді, у законі, що був ухвалений минулого року, немає чого виправляти, його треба було скасовувати", - переконаний голова Товариства "Просвіта" Павло Мовчан.

"Зараз акценти зміщуються: є загроза зміни статусу мов через відповідні поправки до Конституції на референдумі"

Павло Мовчан, голова Товариства "Просвіта"

Автор цього суперечливого мовного закону Вадим Колесниченко, натомість, вважає, що закон таки варто удосконалювати. Але водночас, через майже півроку після його ухвалення у парламенті, депутат каже і про те, що цю складну тему має обговорити суспільство.

"Спочатку має бути щось запропоноване на обговорення суспільству. Бо і до "мовної" робочої групи було неоднозначне ставлення, і до того, що вона запропонувала", - сказав Вадим Колесниченко у коментарі ВВС Україна.

Про необхідність "обговорити із суспільством" тему мови останнім часом представники Партії регіонів говорять вже не вперше. Голова парламенту Володимир Рибак висловлювався за те, аби саме на референдумі визначався статус російської мови у разі, як Конституційна асамблея, яка готує поправки до Конституції, не зможе домовитися з цього питання.

"Тема мови, як і тема Митного союзу - однієї ваги, це загроза розколу суспільства. Тому, мені здається, що зараз важливіше не те, які законопроекти розглядатимуться у Верховній Раді, а які зміни пропонуватимуться до Конституції. Зараз акценти зміщуються: є загроза зміни статусу мов через відповідні поправки до Конституції на референдумі", - припустив в інтерв'ю ВВС Україна Павло Мовчан.

А імовірність проведення референдуму з питань Конституції чинна влада не заперечує. Про це кілька днів тому заявив міністр юстиції Олександр Лавринович.

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS