Росія розчистить Арктику від атомного сміття

Останнє поновлення: П'ятниця, 25 січня, 2013 p., 16:10 GMT 18:10 за Києвом
Субмарина К-17

Субмарину К-17 затопили на дні океану після витоку радіації. Фото В'ячеслава Мазуренка

Російська частина Арктики і досі не позбулася отруйного спадку Холодної війни. В радянські часи військові затопили тут тонни радіоактивних відходів і техніки.

Вже більше ніж десять років західні уряди допомагають Росії утилізувати ядерне паливо зі списаних підводних човнів, що стоять у доках Кольського півострова, неподалік Скандинавії.

Але далі на схід, на дні Карського моря, лежить іще один човен, K-27, атомний реактор якого вважають бомбою сповільненої дії.

Цього року росіяни хочуть перевірити, чи можна підняти цю субмарину на поверхню і вилучити з неї небезпечний високозбагачений уран.

А також – оглянути ряд інших звалищ у Карському морі, де енергетичний гігант "Роснефть" та його американський партнер Exxon Mobil хочуть добувати нафту і газ.

Компанії вже здійснили сейсмологічні дослідження і планують перейти до буріння розвідувальних свердловин, тож Росія хоче виключити будь-яку можливу радіаційну загрозу. За оцінками "Роснефти", запаси вуглеводнів на дні Карського моря сягають 21,5 мільярдів тон.

"Стратегічна необхідність"

Це віддалений, малолюдний і надзвичайно холодний регіон. Море більшу частину року перебуває під кригою. Ліквідувати розлив нафти у разі аварії буде вкрай непросто, кажуть екологи.

Їхню тривогу підігріває нещодавній інцидент на Алясці, коли бурова платформа "Куллук", що належить компанії Shell, зламалася, пішла в дрейф і сіла на мілину.

Але Чарльз Еммерсон, спеціаліст Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) вважає, що експлуатація арктичних родовищ – це "стратегічна необхідність" для Росії, яка сильно залежить від імпорту нафти і газу.

"У Штатах люди уважно стежать за тим, що відбувається в Арктиці – це дуже політизована тема. А у Росії тиск з боку громадськості слабший"

Чарльз Еммерсон, експерт Chatham House

Для США їхні арктичні ресурси є менш важливими, бо країна має величезні запаси сланцевого газу. Крім того, американці дуже серйозно ставляться до екологічних питань. Тому розробка родовищ Аляски є, на думку Еммерсона, більш проблематичною.

"У Штатах люди уважно стежать за тим, що відбувається в Арктиці – це дуже політизована тема. А у Росії тиск з боку громадськості слабший", – заявив експерт ВВС.

Росія швидко освоює багатий енергоресурсами півострів Ямал – східне узбережжя Карського моря. Останнім часом арктична крига тут відступає – через глобальне потепління, як дехто вважає. Це означає, що у танкери зі скрапленим газом зможуть у майбутньому йти на далекий схід Північним морським шляхом.

Секретні звалища

На захід від Карського моря лежить закрита військова зона – архіпелаг Нова Земля. Свого часу СРСР проводив тут випробовування водневих бомб.

Окрім вже згаданого K-27, радянські військові затопили в Карському морі величезну кількість ядерного сміття: за офіційними даними, 17 000 контейнерів і 19 суден з радіоактивними відходами, а також 14 реакторів, п’ятеро з яких містять небезпечне паливо. Слабко заражені рідкі відходи і взагалі просто зливали в море.

Норвезькі експерти та Міжнародне агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) задоволені тим, що витоку радіації зі звалищ наразі немає: рівні радіоактивних ізотопів у Карському морі нормальні.

Але Інґар Амундсен, представник Норвезького агентства з радіаційного захисту, каже, що потрібні подальші перевірки.

Морська вода роз’їдає метал, і ризик витоку зростає з кожним роком. Особливу небезпеку являє собою K-27, повідомив ВВС чиновник.

Крім того, "не можна виключати можливості, що там більше відходів, ніж нам відомо", додає він.

Ігор Кудрик з норвезької екологічної організації "Беллона" каже, що згідно з найгіршим сценарієм, корозія може навіть запустити ядерну ланцюгову реакцію.

Інші затонулі субмарини

Курськ

У 2001 році субмарину "Курськ" підняли з дна моря і поставили в сухий док

З міжнародною допомогою Росія змогла підняти на поверхню підводний човен "Курськ", який затонув у 2000 році в ході навчань у Баренцовому морі.

Вибух торпеди і подальша пожежа забрали тоді життя 118 російських моряків – драма, за якою стежив увесь світ. Російський ВМФ зазнав жорсткої критики за свою повільну реакцію.

А от атомна субмарина K-159 і досі лежить на дні Баренцового моря, у міжнародних водах. Як і "Комсомолець" K-278, що затонув у Норвезькому морі: вважається, що він лежить надто глибоко, щоб його можна було підняти.

Пан Амудсен вважає, що Росія нарешті почала приділяти проблемі радіоактивних звалищ належну увагу, і дуже з цього приводу радий.

Човен К-27 був експериментальним: на ньому стояв перший в СРСР реактор з рідким металом в якості теплоносія.

У 1968 році, коли субмарина перебувала в відкритому морі, на ній трапилася аварія. Екіпаж, намагаючись усунути поломку, сильно постраждав від витоку радіоактивних газів.

Дев’ятеро моряків згодом померли від променевої хвороби, одначе радянська влада десятиліттями тримала це в таємниці.

Збір даних

ВМФ більше не намагався полагодити K-27, і в 1981 році човен нелегально затопили поблизу Нової Землі, в затоці Степового. Він лежить на глибині всього 30 метрів, хоча за міжнародними правилами списані судна треба ховати на глибині щонайменше 3000 метрів.

Минулого вересня норвезько-російська експедиція дослідила субмарину за допомогою дистанційно керованого апарата з відеокамерою. Обстежили також і кілька ядерних звалищ, причому ознак витоку знайдено не було. Але дослідження ще тривають.

Тим часом Росія обстежує й інші ділянки шельфу, збираючись подати заявку на території, які наразі перебувають поза її водами.

Інші країни, що мають вихід до Арктики, роблять те саме, усвідомлюючи важливість цієї крижаної пустелі в умовах, коли ресурси планети вичерпуються. Рішення по цим територіям буде приймати ООН згідно зі своєю Конвенцією з морського права.

Ніби для того, щоб підкреслити свої стратегічні пріоритети, Росія нарощує свою військову присутність у Арктиці, і Північний флот скоро отримає нове покоління підводних човнів, озброєних численними ядерними боєголовками.

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS